3857 Селліно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
3857 Селліно
Відкриття
Відкривач Едвард Бовелл
Місце відкриття Станція Андерсон-Меса
Дата відкриття 8 лютого 1984
Позначення
Названа на честь Alberto Cellinod
Тимчасові позначення 1984 CD1
1951 JA1
1958 DV
1962 JK
1978 TD6
1980 BQ5
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,393599450821 а. о.
Перигелій 2,011850607485 а. о.
Афелій 2,775348294157 а. о.
Ексцентриситет 0,159487354162
Орбітальний період 1352,619492381 д
Середня орбітальна швидкість 0,266150238132 °/д
Середня аномалія 11,42465392560°
Нахил орбіти 3,089115558587°
Довгота висхідного вузла 48,94732669918°
Аргумент перицентру 178,4388670550°
Фізичні характеристики
Стандартна зоряна величина 13,3

3857 Селліно (3857 Cellino) — астероїд головного поясу, відкритий 8 лютого 1984 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,511.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 3857 Селліно (англ.). Процитовано 2014.05.14.  Останнє спостереження 2014.04.03.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]