LTE

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 3GPP Long Term Evolution)
Перейти до: навігація, пошук
Shows the countries where 3GPP Long Term Evolution is available
Впровадження технології LTE станом на 8 травня 2012 року.
   Країни з комерційною експлуатацією LTE
   Країни з запланованим введенням LTE в комерційну експлуатацію
   Країни, де відбуваються випробування LTE

Long Term Evolution (LTE, англ. Long Term Evolution — «довготерміновий розвиток»), маркетингова назва 4G LTE — назва мобільного протоколу передачі даних; проект 3GPP, стандарт з вдосконалення UMTS для задоволення майбутніх потреб у швидкості.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Мережі 4G на основі стандарту LTE працюють у всіх існуючих діапазонах частот, що виділені для стільникового зв'язку по усьому світу. У Північній Америці 700, 750, 800, 850, 1900, 1700/2100 (AWS), 2500 та 2600 MHz (Rogers Communications, Bell Canada),  відповідно діапазони  4, 7, 12, 13, 17, 25, 26, 41; 2500 MHz у Південній Америці;  800, 900, 1800, 2600 MHz у Європі, відповідно діапазони 3, 7, 20; 1800 та 2600 MHz у Азії, відповідно діапазони 1, 3, 5, 7, 8, 11, 13, 40; 1800 MHz та 2300 MHz у Австралії та Новій Зеландії відповідно діапазони 3, 40.

Швидкість закачування за стандартом 3GPP LTE в теорії досягає 326,4 Мбіт/с (download), і 172,8 Мбіт/с на віддачу (upload). Практично забезпечує швидкість передачі даних від базової станції до пристрою абонента до 100 Мбіт/с і швидкість від абонента до базової станції — до 50 Мбіт/с.

Ці удосконалення можуть, наприклад, підвищити ефективність, знизити витрати, розширити і удосконалювати послуги, що вже надаються, а також інтегруватися із вже існуючими протоколами. LTE-мережа дозволяє користуватися такими послугами як «відео на вимогу», забезпечуючи потокову передачу без затримок відео в HD-роздільності.

Операторам впровадження технології LTE дозволить зменшити капітальні та операційні витрати, знизити сукупну вартість володіння мережею, розширити свої можливості в області конвергенції послуг і технологій, підвищити доходи від надання послуг передачі даних.

Проблеми переходу на LTE включають необхідність у новому спектрі для отримання переваг від широкого каналу. Крім того, потрібні абонентські пристрої, здатні одночасно працювати в мережах LTE і 3G для плавного переходу абонентів від старих до нових мереж.

Вперше про впровадження технології LTE оператори предметно заговорили у січні 2008 року, коли міжнародне партнерське об'єднання Third Generation Partnership Project (3GPP), що розробляє перспективні стандарти мобільного зв'язку, затвердило LTE як наступний після UMTS стандарт широкосмугової мережі мобільного зв'язку.

За даними міжнародної асоціації GSMA, 26 операторів у світі заявили про плани побудови мереж LTE до 2013 року. Серед них — Vodafone, Verizon Wireless, TeliaSonera, NTT DoCoMo і KDDI.

Технологію LTE протестували такі постачальники телекомунікаційного обладнання як Alcatel-Lucent, Ericsson, Huawei, Motorola, Nokia Networks, Siemens Networks, Fujitsu, ZTE. У квітні 2009 року мережу LTE показала Motorola на виставці CTIA Wireless.

Історія[ред.ред. код]

У грудні 2004 робоча група 3GPP заснувала програму LTE (Long-term Evolution). Спочатку програму LTE розробляли в контексті заходів для забезпечення переваг у наступному десятилітті і як спосіб всебічної оптимізації — щодо продуктивності, функцій та витрат. Порівнянно з архітектурою R6, запропонованою тією ж 3GPP, ефективність спектру прямого каналу LTE буде збільшена в 3-4 рази, а зворотного каналу — в 2-3 рази, пікова швидкість передачі даних у прямому каналі досягне 100 Мбіт/с, у зворотному — 50 Мбіт/с. До того ж, архітектура мереж буде спрощена до двох рівнів — E-UTRAN (вдосконалений UTRAN) і AGW, протоколи також будуть значно спрощені.

Роботи над проектом LTE розподіляються на дві стадії: SI (стадія вивчення) і WI (стадія розробки). Головна мета стадії SI, що повністю узгоджується з тенденцією розвитку мобільного зв'язку і є цілком реалістичною, полягає в тому, щоби після її початку вона була повністю підтримана учасниками стандарту, котрі розглядатимуть її як найважливіше завдання.

Стандарт 3GPP Release 8 був зафіксований у грудні 2008 року й став основою для розробки LTE обладнання та пристроїв. На сьогодні LTE є добре стандартизованим і містить незначні додаткові покращення, що описані у 9-му релізі. Реліз 9 був функціонально зафіксованим у грудні 2009 року.

Часто стандарт LTE вважають конкурентом WiMAX, хоча багато операторів вважають LTE більш перспективним і довготривалим стандартом із вищим потенціалом розвитку. Це також залежить від конкуренції виробників обладнання, залучених до того чи іншого стандарту. [1]

Технологія LTE-Advanced разом з WiMAX 2 була офіційно визнана бездротовим стандартом зв'язку четвертого покоління 4G Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU) на конференції в Женеві у 2012 році. LTE-Advanced — це назва специфікації 3GPP 10 версії, яким ITU присвоїв сертифікат «IMT-Advanced» — офіційний статус мереж четвертого покоління. Попередні версії LTE не є технологією 4G.

Запуск першої мережі[ред.ред. код]

14 грудня 2009 відбувся запуск першої у світі мобільної мережі на базі технології Long Term Evolution. Мережа була введена у експлуатацію оператором TeliaSonera в центрі Стокгольма. Телекомунікаційне устаткування надане шведською компанією Ericsson: базові станції, опорне устаткування, комутатори, систему експлуатації та управління, LTE-модеми розроблені Samsung. Усі рішення були створені на основі стандартів, затверджених всесвітньою організацією 3GPP. Пізніше:

У 2012 році американські оператори та оператори Південної Кореї і Японії — лідери у LTE-перегонах. Станом на червень 2012 року, у цих двох країнах 90% користувачів LTE у світі, таку оцінку надає Wireless Intelligence. Кількість підключень до мереж LTE у світі на кінець 2012 року наближається до 30 млн абонентів, з яких на ринок США припадає близько 47% загальної кількості підключень.

В Україні до 2013 року жодної LTE-мережі не збудовано, попри те що компанія «ММДС-Україна» володіє ексклюзивними ліцензіями ще з середини 2011 року. [2]

У березні 2015 року, один із лідерів ринку мобільного зв'язку у Росії, оператор МегаФон уклав семирічний контракт з компанією Nokia Networks на побудову мережі LTE у загальнонаціональному масштабі. Нова мережа буде розгорнута насамперед у Москві, Центральному та Кавказькому регіонах.[3]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Проекти і презентації 3GPP[ред.ред. код]

Специфікації[ред.ред. код]