Autodesk 3ds MAX

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 3ds MAX)
Перейти до: навігація, пошук
Autodesk 3ds Max
3ds Max logo.svg
3ds max 2008 screenshot.jpgІнтерфейс версії 2008 з темною темою
Розробник(и) Autodesk
Стабільний випуск 2015 (04.2014)
Операційна система Windows (XP, Vista, 7, 8, 8.1)
Тип 3D редактор
Ліцензія Власницька
Сайт www.autodesk.com/3dsmax

3ds MAX (3D Studio MAX) — повнофункціональна професійна програмна система для створення і редагування тривимірної графіки і анімації, розроблена компанією Autodesk. Містить найсучасніші засоби для художників і фахівців в області мультимедіа. Працює в операційних системах Microsoft Windows і Windows NT (як в 32-бітових, так і в 64-бітових). В квітні 2014 року випущена сімнадцята версія цього продукту під назвою «Autodesk 3ds Max 2015».

3ds MAX використовується для створення комп'ютерних ігор, тривимірних анімаційних мультфільмів, рекламних роликів тощо. За допомогою даного редактора зроблено безліч візуальних спецефектів для кінофільмів.

Власником торгової марки 3ds MAX є фірма Autodesk.

Історія пакету[ред.ред. код]

Перша версія пакету під назвою 3D Studio DOS була випущена в 1990 році. Розробкою пакету займалася незалежна студія Yost Group, створена програмістом Гарі Йостом; Autodesk на перших порах займався тільки виданням пакета. Існують відомості, що Гарі Йост покинув попереднє місце роботи після переговорів з Еріком Лайонсом (Eric Lyons), який у той час був директором по нових проектах Autodesk. Перші чотири версії носили найменування 3D Studio DOS (1990—1994 роки). Потім пакет був переписаний заново під Windows NT і перейменований в 3D Studio MAX (1996—1999 роки). Нумерація версій почалася заново. У 2000—2004 роках пакет випускається під маркою Discreet 3dsmax, а з 2005 року — Autodesk 3ds MAX. Актуальна версія носить назву Autodesk 3ds MAX 2014 (індекс 16.0).

Моделювання[ред.ред. код]

3ds Max володіє величезними засобами зі створення різноманітних за формою та складністю тривимірних комп'ютерних моделей реальних чи фантастичних об'єктів навколишнього світу з використанням різноманітних технік і механізмів, які включають в себе такі:

  • Полігональне моделювання в яке входять Editable mesh (редагована поверхня) і Editable poly (редагований полігон) — це найпоширеніший метод моделювання, використовується для створення складних моделей та моделей для ігор;
  • Моделювання на основі неоднорідних раціональних B-сплайнів (NURBS);
  • Моделювання на основі порцій поверхонь Безьє (Editable patch) — підходить для моделювання тіл обертання;
  • Моделювання з використанням вбудованих бібліотек стандартних параметричних об'єктів (примітивів) і модифікаторів.

Методи моделювання можуть поєднуватися один з одним. Моделювання на основі стандартних об'єктів, як правило, є основним методом моделювання і є початковою точкою для створення об'єктів складної структури, що пов'язано з використанням примітивів у поєднанні один з одним як елементарних частин складових об'єктів. Стандартний об'єкт «Чайник» входить до цього набору в силу історичних причин: він використовується для тестів матеріалів та освітлення в сцені, і, крім того, давно став своєрідним символом тривимірної графіки.

Рендеринг[ред.ред. код]

Візуалізація (або вимальовування) є заключним етапом роботи над модельованою сценою. Тільки після візуалізації можна побачити усі властивості матеріалів об'єктів, ефекти зовнішнього середовища, які застосовані в складі сцени. Для виведення кінцевого зображення на екран вибирають необхідний модуль візуалізації (МВ). Більшість МВ є окремими програмами вбудовуваними як доповнення в 3ds Max.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Стефани Рис. Анимация персонажей в 3D Studio MAX, оригинал Анимация персонажей в 3D Studio MAX. Издательство BOOKS, 2009. — 450 стр. ISBN 978-5-8459-7879-9
  • Келли Л. Мэрдок. Autodesk 3ds Max 2009. 3D Studio max. Библия пользователя, оригинал Autodesk 3ds Max 2009 Bible. 3D Studio max. Издательский дом «Диалектика», 2009. — 1312 стр. ISBN 978-5-8459-1528-3
  • Бондаренко М. Ю., Бондаренко С. В., 3ds Max 2008 за 26 уроков (+CD), 1-е издание, Издательский дом «Диалектика», 2008. — 304 стр. ISBN 978-5-8459-1358-6
  • Келли Л. Мэрдок, Autodesk 3ds Max 9. Библия пользователя. 3D Studio MAX 9: Издательство «Диалектика». Пер. с англ. — М. : 2007. — 1344 стр. с ил., ISBN 978-5-8459-1223-7
  • Шаммс Мортье, Autodesk 3ds Max 9 для «чайников». 3d Studio Max 9: Пер. с англ. — М. : Издательский дом «Диалектика», 2007. — 384 стр. с ил. ISBN 978-5-8459-1215-2