4-а парашутна дивізія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
4-а парашутна дивізія
4. Fallschirmjäger-Division
Bundesarchiv Bild 183-J16378, Italien, Fallschirmjäger in einer Stellung.jpg
Підрозділи парашутної дивізії в горах Північної Італії
На службі 5 листопада 1943 — травень 1945
Країна Flag of German Reich (1935–1945).svg Третій Рейх
Належність Fallschirmschützenabzeichen der Luftwaffe.jpg повітряно-десантні війська
Вид ЗС Люфтваффе Люфтваффе
Рід військ Wehrmacht Вермахт
Командування 1-й парашутний корпус
Чисельність повітряно-десантна дивізія
Війни/битви Друга світова війна
Командири
Визначні
командири
генерал-лейтенант Хайнрих Треттнер
Парашутні дивізії
Третього Рейху
3-я пд Fallschirmschützenabzeichen der Luftwaffe.jpg
4-а парашутна дивізія
5-а пд

4-а парашу́тна диві́зія (нім. 4. Fallschirmjäger-Division) — парашутна дивізія, елітне з'єднання у складі повітряно-десантних військ Німеччини часів Другої світової війни.

Історія[ред.ред. код]

Дивізія була сформована в листопаді 1943 у районі Венеції (Італія), відповідно до наказу від 5 листопада 1943, з підрозділів німецької 2-ої парашутної дивізії та добровольців зі складу італійських повітряно-десантних військ: 184-ої парашутної дивізії «Нембо» та 185-ої парашутної дивізії «Фольгоре»[1].

По закінченню формування дивізія в січні 1944 у складі 1-го парашутного корпусу негайно вступила в бій в районі висадки військ союзників у Анціо (Операція «Шінгл»)[1].

Після боїв у районі Анціо, дивізія брала участь у бойових діях у Римі, й останньою залишила столицю Італії 4 червня 1944 року. По завершенню дивізія відійшла в напрямку Вітербо-СієнаФлоренція, де вступила в бій з англо-американськими військами та спромоглася утримати важливий перехід через Апеннінські гори — перевал Фута (італ. Passo della Futa)[2].

Взимку 1944/1945 року дивізія утримувала важливі позиції поздовж Готичної лінії. У березні 1945 декілька формувань дивізії (2-й батальйон 12-го парашутного полку та 2-а рота 4-го інженерного батальйону дивізії) були відправлені до Австрії на створення 10-ої парашутної дивізії[2].

Дивізія отримала славу стійкого з'єднання у ході боїв в Італії, проте наприкінці війни у ході операції в Північній Італії здалася союзникам в районі Віченца-Больцано[1].

Райони бойових дій[ред.ред. код]

Склад дивізії[ред.ред. код]

Бойовий склад 4-ої пдд[3][4][5]
Постійні
1943
  • штаб дивізії (Stab, Rest-Kommando, Flugbereitschaft, Kradmeldezug);
  • 10-й парашутний полк (Fallschirm-Jäger-Regiment 10)
  • 11-й парашутний полк (Fallschirm-Jäger-Regiment 11)
  • 12-й парашутний полк (Fallschirm-Jäger-Regiment 12)
  • 4-й артилерійський полк (Fallschirm-Artillerie-Regiment 4)
  • 4-й протитанковий батальйон (Fallschirm-Panzer-Jäger-Abteilung 4)
  • 4-й мінометний дивізіон (Fallschirm-Granatwerfer-Bataillon 4)
  • 4-й зенітний батальйон (Fallschirm-Flak-Abteilung 4)
  • 4-й інженерний батальйон (Fallschirm-Pionier-Bataillon 4)
  • 4-й батальйон зв'язку (Fallschirm-Luftnachrichten-Abteilung 4)
  • 4-й запасний батальйон (Fallschirm-Feldersatz-Bataillon 4)
  • 4-й санітарний батальйон (Fallschirm-Sanitäts-Abteilung 4)


Командири дивізії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Günter Roth / Hans M. Stimpel: Die deutsche Fallschirmtruppe 1936–1945 — Führung in der deutschen Fallschirmtruppe und der Korpsgeist der Fallschirmjäger, Verlag Mittler, Hamburg 2008. ISBN 3-8132-0864-8
  • Quarrie Bruce, German Airborne Divisions: Mediterranean Theatre 1942-45, Osprey Publishing, 2005, ISBN 1-84176-828-6
  • Windrow Martin, Luftwaffe Airborne and Field Units, Osprey Publishing, 1972, ISBN 0-85045-114-0

Примітки[ред.ред. код]