5ТД
5ТД — ряд двотактних 5-ти циліндрових дизельних двигунів, створений під керівництвом О. Д. Чаромського у спеціалізованому КБ по танковому двигунобудуванню на Харківському заводі ім. Малишева.
Багатопаливні двигуни, призначені для встановлення на різні модифікації танків Т-64, з високим наддувом, рідинним охолодженням, безпосереднім впорскуванням палива, протилежно рухомими поршнями, горизонтальним розташуванням циліндрів (діаметр циліндра 120 мм, хід поршня 2×120 мм), 5-ти циліндрові, потужністю 700—1050 к.с. в залежності від модифікації.
Історія[ред. | ред. код]
Потреба у новому двигуні виникла під час розробки танка Т-64 на початку 1950-тих років. Головний конструктор нового танка вимагав створити компактний, з порівняно невеликими габаритами, моторний відсік. Тому одразу довелось відмовитись від традиційного V-подібного танкового двигуна В-2. Серед розглянутих варіантів був прототип двигуна розробки О. Д. Чаромського, прототипом якого був трофейний авіаційний двигун «Junkers» Ju 105 (ймовірно Junkers Jumo 205[вин. 1]). Однак власне двигуна у Чаромського на той час не було, а був лише випробувальний стенд з одноциліндровим двотактним дизельним двигуном[1].
В 1953 році О. Д. Чаромський був відправлений у відрядження в Харків, де під його керівництвом був створений чотирициліндровий двигун 4ТПД потужністю 480 к.с. Оскільки такої потужності було замало, довелось встановити іще один циліндр, отриманий п'ятициліндровий дизельний двигун 5ТД потужністю 600 к.с.[1]
Через відсутність належних умов та потребу створити виробництво двигунів з нуля, перші двигуни мали численні вади, а доведення ресурсу моторів до 100 годин вважалось великим досягненням. Проте з часом вади вдалось усунути, а ресурс двигунів поліпшити до щонайменше 500 мотогодин у 5ТДФ[2].
Двигун 5ТДФМА потужністю 1050 к. с. був використаний для створення модернізованої версії танку Т-72 — Т-72УА-1. Новий двигун був встановлений зі збереженням штатної системи охолодження та без значного доопрацювання корпусу танка. Компактні габарити двигуна дозволили розташувати у моторно-трансмісійному відділені додаткову силову установку ЭА-10-2 потужністю 10 кВт при витратах пального 3,8 кг/година[3].
З огляду на виклики, які постали перед Україною внаслідок збройної агресії з боку Росії, були посилені роботи над подальшою модернізацією танків Т-64 (і Т-64БВ). Так, наприклад, в червні 2016 року стало відомо про модернізацію двигуна 5ТДФ. На державному підприємстві «Харківський бронетанковий завод», на дослідній станції дизельних двигунів з комп'ютерною системою збору інформації модернізовано двигун 5ТДФ. З цим двигуном ходові якості та моторесурс бойової машини значно зростають[4].
Станом на вересень 2018 року на українських підприємствах було налагоджено капітальний ремонт двигунів 5ТДФ, створено деякий запас відремонтованих двигунів. Для цього було опановано виробництво критичних складових, які раніше в Україні не виготовлялись, оскільки майже все виробництво бронетанкової техніки в Україні проходило в тісній кооперації з Російською Федерацією[5].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Двигун 5ТДФ в моторно-трансмісійному відділенні танка Т-64БВ, кришка відділення піднята -
![Прямокутний отвір захищений металевими жалюзями — вихідний отвір ежектора системи охолодження радіатора з використанням енергії відпрацьованих газів, правіше нього видно випускну трубу для відпрацьованих газів[6]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/47/T-64_Kyiv_rear_view.JPG/120px-T-64_Kyiv_rear_view.JPG)
Прямокутний отвір захищений металевими жалюзями — вихідний отвір ежектора системи охолодження радіатора з використанням енергії відпрацьованих газів, правіше нього видно випускну трубу для відпрацьованих газів[6] -
Вихлопний отвір від системи попереднього підігріву, знаходиться з лівого боку корпуса танка між останніх котків
.jpg)
![Прямокутний отвір захищений металевими жалюзями — вихідний отвір ежектора системи охолодження радіатора з використанням енергії відпрацьованих газів, правіше нього видно випускну трубу для відпрацьованих газів[6]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:T-64_Kyiv_rear_view.JPG)
.jpg)
Характеристики[ред. | ред. код]
| Параметри | Двигуни | ||
|---|---|---|---|
| 5ТДФ | 5ТДФМ | 5ТДФМА | |
| Застосування | Танки Т-64, Т-64БМ2 | Танки Т-64БМ, Т-55, Т-64БМ «Булат» |
Танк Т-72УА-1 |
| Потужність, к.с. | 700 | 850 | 1050 |
| Питома витрата палива, г/е.к.с.г | 158 | 160 | 153 |
| Маса, кг | 1040 | ||
| Габарити, мм | 1413×955×581 | ||
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Радянські фахівці ознайомились з німецькими літаками доставленими з Іспанії в 1937—1938 роки. Серед них був бомбардувальник Ju 86 з двигуном Jumo 205. Цей двигун вигідно вирізнявся питомою витратою палива та літровою потужністю. Навіть НДІ ВПС РСЧА радив налагодити його виробництво у СРСР (див. Д.А. Соболев, Д.Б. Хазанов (2000). Немецкий след в истории отечественной авиации. с. 143—144.). Також цей двигун ставили на Ha 139
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Саенко, Чобиток; с.4
- ↑ Саенко, Чобиток; с.5
- ↑ Модернизированный танк Т-72УА-1. BTVT. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
- ↑ Тепер навідник Т-64 може розпізнати ціль на відстані до трьох кілометрів. Народна армія. 7 червня 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 3 травня 2017.
- ↑ Про перспективи розвитку й модернізації бронетехніки. Ukrainian Military Pages. 22 вересня 2018. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
- ↑ Эжектор. Техническое описание танка Т-64.
Література[ред. | ред. код]
- Двигатель 5ТДФ. Техническое описание. М.: Воениздат. Министерство обороны СССР. 1977.
- Быстроходный танковый двигатель 5ТДФ. Техническое описание. М.: Воениздат. Министерство обороны СССР. 1970.
- Максим Саенко, Василий Чобиток (2001). Основной боевой танк Т-64. Экспринт. с. 93.
- у стислому вигляді про двигун 5ТД викладено в статті
Тарасенко А. А., Чернышев В. Л., Чобиток В. В. История двигателей типа 5ТД. Главы из книги «Основной боевой танк Т-64. 50 лет в строю» // Двигатель. — 2018. — Вип. 116. — С. 32-37. Архівовано з джерела 13 червня 2018. Процитовано 21 червня 2018.
- у стислому вигляді про двигун 5ТД викладено в статті
- Чернышев В., Тарасенко А. (2000). 4.3 Двигатель 5ТДФ и его проблемы. История и парадоксы отечественного танкостроения. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
- Е. А. Зубов (1995). Харьковский завод транспортного машиностроения им. Малышева. У ред. к.т.н. Н. И. Троицкий (ред.). Двигатели танков (из истории танкостроения). Послевоенный период. М.: НТЦ «Информтехника».
Див. також[ред. | ред. код]
- 3ТД — ряд дизельних двигунів, призначених для обладнання легкоброньованої військової техніки (БМП, БТР, тощо)
- 6ТД — ряд дизельних двигунів, призначені для обладнання танків, зокрема Т-80УД і Т-84.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 5ТД |
- 5ТД — сторінка на сайті виробника.
- ДВИГАТЕЛЬ 5ТДФ [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сайті «Танковая мощь»
- Теория ДВС: Танковый двигатель 5ТДФ на YouTube(рос.) — огляд конструкції двигуна 5ТДФ
|
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
