5-й танковий корпус (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
5-й танковий Двинський Червонопрапорний, орденів Суворова і Кутузова корпус
На службі 19421945
Країна СРСР СРСР
Вид Бронетанкові війська
Тип Червона армія
Війни/битви Німецько-радянська війна
Ржевська битва,
Орловська операція,
Городоцька операція,
Вітебська операція,
Режицько-Двінська операція,
Мадонська операція,
Прибалтійська операція
Почесні найменування

«Двинський»

Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня
Командування
Визначні
командувачі
генерал-майор т/в Семенченко К. О.,
генерал-майор т/в Сахно М. Г.,
полковник Колесников І. М.

5-й танковий Двинський Червонопрапорний, орденів Суворова і Кутузова корпус — оперативно-тактичне військове об'єднання, танковий корпус у складі Червоної армії періоду Другої світової війни.

Історія[ред. | ред. код]

Формування корпусу розпочалось у квітні 1942 року на території Московської області. Основою для формування корпусу стали окремі танкові частини, що після важких боїв були виведені на відпочинок і поповнення. Після формування корпусу і короткого навчального періоду, корпус включено до складу Західного фронту.

Перебуваючи в оперативному підпорядкуванні командуючого 20-ю армією, корпус протягом кількох місяців вів затяжні бої в районі Ржева і Сичовки.

25 — 30 жовтня 1943 року до складу корпусу було передано 210 Т-34, 12 СУ-152, 16 СУ-85 і 21 СУ-76 танкової колони «За Нашу Перемогу».

При проведенні Режицько-Двинської наступальної операції військами 2-го Прибалтійського фронту в період з 17 по 28 липня 1944 року в районах станцій Бігосово, М. Пустиня, міст Дагда, Ліксна, Айспуришки корпус у важких боях втратив 142 танки, 18 САУ та іншу техніку[1].

Склад корпусу[ред. | ред. код]

  • Управління корпусу;
  • 24-а танкова бригада;
  • 41-а танкова бригада;
  • 70-а танкова бригада;
  • 5-а мотострілецька бригада;
  • Корпусні частини:
    • 704-й окремий батальйон зв'язку (з 24.04.1943);
    • 188-й окремий саперний батальйон (з 25.05.1943);
    • 65-а окрема рота хімічного захисту (з 28.07.1943);
    • 5-а окрема автотранспортна рота підвозу ПММ (з 23.06.1943);
    • 89-а рухома ремонтна база (з 01.06.1942);
    • 109-а рухома ремонтна база (з 01.06.1942);
    • Окрема авіаланка зв'язку (з 25.05.1943);
    • 54-й польовий авто хлібозавод (з 25.05.1943);
    • 1934-а польова каса Держбанку.

Командування корпусу[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Начальники штабу корпусу[ред. | ред. код]

В складі діючої армії[ред. | ред. код]

  • з 16 квітня 1942 року по 13 серпня 1943 року;
  • з 31 жовтня 1943 року по 14 листопада 1944 року;
  • з 23 березня 1945 року по 11 травня 1945 року.

Нагороди й почесні найменування[ред. | ред. код]

Відомі воїни корпусу[ред. | ред. код]

  1. Абрамов Костянтин Миколайович — підполковник, командир 70-ї танкової бригади.
  2. Кукін Олексій Васильович — капітан, командир танкового батальйону 24-ї танкової бригади.
  3. Русін Микита Іванович — старшина, механік-водій танка.
  4. Семенченко Кузьма Олександрович — генерал-майор танкових військ, командир 5-го танкового корпусу.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У складі 5-го танкового корпусу з травня 1944 року по травень 1945 року перебував сімейний екіпаж танку «Колима» родини Бойко. Командир танка — Бойко Олександра Леонтіївна, механік-водій — Бойко Іван Федорович. Для придбання танка родина внесла у Фонд оборони 50 тисяч карбованців власних заощаджень[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Втрати 5-го танкового корпусу в Режицько-Двинській операції. Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 7 квітня 2012.
  2. Жінки-танкісти: Олександра Бойко. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 7 квітня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]