51-а механізована бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
51-а окрема гвардійська Перекопсько-Харківська Празько-Волинська

ордена Леніна двічі ордена Червоного прапора ордена Суворова і Кутузова механізована бригада

Бригада.jpg
Нарукавний шеврон бригади
На службі з 2002
Країна Україна Україна
Належність 13 армійський корпус
Вид ЗС Сухопутні війська України
Рід військ механізовані війська України
Чисельність бригада
Розташування гарнізону A2331, Володимир-Волинський, Волинська область, Україна
Відзнаки у битвах Soviet Guards Order.png гвардійська
Leninorder.jpg ордена Леніна
Order of Red Banner.png Order of Red Banner.png двічі Червонопрапорна
Order of Suvorov 1st class.jpg ордена Суворова
OrderOfKutuzov1st.jpg ордена Кутузова
Перекопсько-Харківська Празько-Волинська
Командири
Поточне
командування
підполковник Залужний Валерій

51-а окре́ма гвардійська Перекопсько-Харківська Празько-Волинська ордена Леніна двічі ордена Червоного прапора ордена Суворова і Кутузова механізована бригада Сухопутних військ Збройних Сил України  — є складовою частиною механізованих військ України й за організаційно-штатною структурою входить до складу 13-го армійського корпусу СВ ЗС України.

Коротка історична довідка[ред.ред. код]

51-а механізована дивізія була сформована із 51-ої гвардійської стрілецької дивізії, яка в свою чергу утворилась із 76-ої стрілецької дивізії на середині Другої світової війни. 23 листопада 1942 року 76-у стрілецьку дивізію було перейменовано у 51-у стрілецьку дивізію і було надано за бої за Сталінград високий статус гвардійської.

Потім вона була перейменована у 51-у гвардійську мотострілецьку дивізію, якою пробула до 1992 року.

На початку незалежності України вона була реорганізована у 51-у механізовану дивізію.

З 2002 року дивізію скоротили до бригади і на сьогоднішній час це — 51-а окрема гвардійська Перекопсько-Харківська Празько-Волинська ордена Леніна двічі Червонопрапорна ордена Суворова і Кутузова механізована бригада.

Сталінград, Курськ, Прибалтика: 1943–1945[ред.ред. код]

У листопаді 1942 року перейменована дивізія була відправлена назад в Сталінград, де вона допомагала оточити і загнати в пастки німецькі 6-у і 4-у танкових армії під час операції «Уран». За участь у Сталінградській битві, дивізія була нагороджена орденом Леніна. Літом 1943 року вона була добавлена танками і іншими броньованими транспортними засобами і була відправлена ближче до України, де взяла участь у битві на Курській дузі.

З Курська дивізія була відправлена на північ, щоб відтіснити німецькі групи армій «Центр» і «Північ». Під командуванням генерала Івана Баграмяна, командуючого 1-им Прибалтійським фронтом, дивізією були звільнені білоруські міста Вітебськ і Полоцьк. Продовжуючи наступ на захід, 51-а гвардійська взяла участь у просуванні групи армій «Північ» з колишніх радянських республік Латвія і Литва.

Один з артилеристів дивізії Арамаїс Саркисян був убитий в бою на території Білорусі 25 червня 1944 року і був удостоєний звання Героя Радянського Союзу, найвищого звання в Радянському Союзі. У Латвійській республіці на півострові Курляндія був останній бастіон групи армій «Курляндія». Незважаючи на неодноразові спроби визволити регіон, німецька армія чинила опір і успішно відбивалася від атак Червоної Армії. У травні 1945 року, 51-а дивізія була відправлена до Курляндії, де їй вдалося ізолювати сили, що залишилися на півострові. На 8 травня 1945 решта гарнізону здалася. 51-а дивізія пройшла близько 4000 кілометрів по території колишнього СРСР і звільнила більше 600 міст від окупаційних сил. Двадцять один чоловік у частині були удостоєні найвищої нагороди — звання Героя Радянського Союзу.

Повоєнний період.[ред.ред. код]

51-а гвардійська окрема мотострілецька дивізія була створена після Другої світової війни з 51-ої гвардійської стрілецької дивізії, але розформована в кінці 1950-х роках в Прибалтійському військовому окрузі Натомість, наприкінці 1947 року 15-а стрілецька дивізія була передислокована з Австрії у міста Володимир-Волинський та Любомль. У повоєнні роки воїни з'єднання розміновували Волинську землю, допомагали цивільному населенню відбудовувати післявоєнне господарство, збирати врожай, залучалися до будівництва поливних систем на Кубані й у Криму.

У вересні 1965 року Наказом Міністра оборони Радянського Союзу в пам'ять про 51-у стрілецьку дивізію, яка стійко прийняла перші удари Німецько-радянської війни, 15-й стрілецькій дивізії передано номер «51» і почесне найменування «Перекопська». А 19 січня 1992 року особовий склад дивізії прийняв присягу на вірність українському народові.

У вересні 1999 року в рамках заходів, присвячених 800-літтю Волинсько-Галицького князівства та з нагоди 60-річчя з дня створення дивізія одержала з рук Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Леоніда Кучми Бойовий Прапор та почесне найменування «Волинська».

У ході реалізації Державної програми розбудови і реформування Збройних Сил України у 2002 році 51-у дивізію було реформовано в 51-у окрему механізовану бригаду з залишенням їй усіх нагород та почесних найменувань. На озброєнні: танки Т-64, БТР-60, БТР-70, БТР-80,БМП-1, БМП-2;

АТО на Донбасі[ред.ред. код]

Вночі з 21 на 22 травня 2014 року, ближче до 6-ої години ранку між Великоанадолем (Ольгінка) і Володимирівкою поблизу міста Волноваха Донецької області стались бойові зіткнення бойовиків ДНР з українськими військовими 51-ої механізованої бригади[1]. За словами очевидців, бойовики приїхали на інкасаторських авто «Приватбанку», стріляли з гранатометів, ПЗРК, кулеметів. З особового складу бригади було близько 30 чоловік, 3 БТР або БМП. Під час обстрілу один із зарядів влучив у бойову машину, яка перебувала на блокпосту, що спричинило вибух боєкомплекту. Внаслідок бою 17 військових загинуло, 18 поранено. Всього до місцевої лікарні було доправлено з вогнепальними пораненнями 31 людину.[2][3][4]

Згодом стали відомі імена деяких загиблих: Дмитро Йовзик, Володимир Зароднюк, Павло Попов, Михайло Грицюк, Олександр Артемук та командир третього батальйону майор Полінкевич[5][6].

Загалом в антитерористичній операції взяли участь понад дві тисячі вояків цієї бригади. Серед них є як контрактники, так і мобілізовані та строковики.

Того ж дня ще один український військовослужбовець загинув та двоє дістали поранення внаслідок обстрілу терористами колони військової техніки, яка здійснювала передислокацію і активних дій не вела, поблизу міста Рубіжне Луганської області.[7]

2 серпня у Запоріжжі суд відпустив під особисті зобов'язання всіх військовослужбовців 51-ої окремої механізованої бригади, яких підозрюють у дезертирстві (вимушено відступили під обстрілом на територію РФ)[8].

Як повідомив 21 вересня Президент Петро Порошенко, 51-у бригаду Збройних сил України буде розформовано, а на її місці буде створена нова механізована бригада. 8 жовтня Петро Порошенко на зустрічі з бійцями та командирами 51-ї ОМбР анонсував створення 14-ої механізованої бригади, — на базі підрозділів 51-ої бригади, які зарекомендовали себе як героїчні під час АТО:

Ті підрозділи, які героїчно себе проявили, не мають бути розформовані. Вони мають у повному складі зі збереженням своїх традицій стати основою нової бригади[9].

Серед таких президент назвав розвідників, які одними з перших взяли під контроль Савур-Могилу; протитанковий артилерійський підрозділ бригади, який знищив чимало бронетехніки противника; ремонтний підрозділ бригади, який під обстрілами виконував свої обов’язки; танковий підрозділ, який атакував ворога, щоб забезпечити виведення українських військ з-під Іловайська.

1 листопада Петро Порошенко повідомив, що вдалося досягти звільнення іще 25 бійців, котрі перебували в полоні у Сніжному — вояків 51-ої бригади, а також з військової частини 3056 Національної гвардії та 39-го батальйону територіальної оборони: обмін відбувся в форматі 25 на 25[10].

Склад 51-ої окремої механізованої дивізії[ред.ред. код]

Zsu 51 gv md-16.jpg

  • 50tb.jpg 50 окремий танковий батальйон
  • 44mr.jpg 44 механізований полк
  • 47mr.jpg 47 механізований полк
  • 170tr.jpg 170 танковий полк
  • 11eng.jpg 11 інженерний батальйон
  • 21rb.jpg 21 Окремий розвідувальний батальйон
  • 43sap.jpg 43 Артилерійський полк
  • 59zr.jpg 59 зенітно-ракетний полк
  • 25bz.jpg 25 окремий батальйон зв'язку
  • 309bt.jpg 309 окремий батальйон технічного забезпечення
  • 24p.jpg 24 Польовий навчальний полігон
  • Sleeve patch for the 84 Repair batalion of the 51st Mechanized Brigade.jpg 84 Окремий ремонтно-відновлювальний батальйон

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Путін перевіряє сили бойовиків на сході України - експерт». Gazeta.ua. 22 травня 2014. 
  2. «Поблизу Волновахи відбулися бої, загинули 8 українських військових - ЗМІ». Українська Правда. 22 травня 2014. 
  3. «ВИДЕО. Боевые действия под Волновахой». InfoResist. 22 травня 2014. 
  4. «Халатність командування могла стати причиною розстрілу наших військових під Волновахою». УНІАН. 22 травня 2014. 
  5. «Стали відомі імена шістьох військових, що загинули під Волновахою». Українська Правда. 22 травня 2014. 
  6. «Стали відомі імена шістьох загиблих під Волновахою українських військових». ТСН. 22 травня 2014. 
  7. «На Сході від рук терористів загинули силовики, в лікарнях - 31 людина». УкрІнформ. 22.05.2014. 
  8. Суд звільнив усіх бійців 51-ої бригади, підозрюваних у дезертирстві, — ГПУ
  9. 51 бригада стане 14-ою, - Порошенко
  10. Порошенко повідомив, що з полону звільнили 25 українських військових

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]