51 Пегаса b
51 Пегаса b (51 Pegasi b / 51 Peg b), офіційно іменована як Димидій (Dimidium), також знана неофіційно як Белерофонт — перша екзопланета, яка відкрита біля зорі головної послідовності 51 Пегаса.
Фізичні характеристики [ред. | ред. код]
Пегаса b обертається навколо своєї зорі по круговій орбіті за 4,23 доби на відстані 0,0527 а. о. (тобто, в 19 разів ближче, ніж Земля до Сонця, і в 6 раз ближче, ніж Меркурій). Спочатку були припущення, що 51 Пегаса b — тверда землеподібна планета, але пізніше дійшли висновку, що вона є газовим гігантом з атмосферою, розігрітою, за оцінками, до 1000°C — тобто являє собою так званий «гарячий юпітер». Цілком можливо, що через припливний вплив близької материнської зорі планета завжди обернена до неї одним боком. Приблизна маса планета становить половину юпітеріанської (0,468 MJ), але радіус, ймовірно, має бути більше радіуса Юпітера через значний нагрів.
Історія відкриття[ред. | ред. код]
За допомогою оптичного спектрометра, що вимірює доплерівське зміщення ліній, Майор і Кело 1994 р. почали регулярні виміри променевої швидкості у 142 сонцеподібних зір, які порівняно близькі до Сонця. Доволі швидко було відкрито «погойдування» зорі 51 Пегаса, що відбувалися з періодом 4,23 доби. Відносно велика маса планети й малий радіус орбіти (в Сонячній системі вона б перебувала значно ближче до Сонця, ніж Меркурій) полегшили її відкриття. Незабаром це відкриття було підтверджено американськими астрономами Джеффом Марсі (англ. Geoffrey Marcy) і Полом Батлером (Paul Butler) із Сан-Франциско.
На початку 1997 року відкриття ще було під сумнівом[джерело?]. Висловлювалося припущення, що планети не існує, просто зоря 51 Пегаса пульсує, що й викликає періодичні зміни її променевої швидкості. Проте слідів такої пульсації не вдавалося виявити: якби зоря пульсувала, то форма спектральних ліній була б змінною, але за весь час спостережень вона залишалася постійною. Таким чином, існування 51 Пегаса b було остаточно підтверджено.
2015 року за допомогою спектрографа HARPS отримано спектр оптичного випромінювання, відбитого безпосередньо від поверхні 51 Пегаса b. Це було перше в історії подібне спостереження[1].
Офіційне позначення екзопланети — 51 Пегаса b (51 Pegasi b, або скорочено 51 Peg b). Іноді її називають «Беллерофонтом»[2][неавторитетне джерело], на честь Беллерофонта, грецького героя — вершника міфічного крилатого коня Пегаса (оскільки материнська зоря розташована в сузір'ї Пегаса).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ J. H. C. Martins et al. Evidence for a spectroscopic direct detection of reflected light from 51 Peg b // Astronomy & Astrophysics. — 2015.
- ↑ Stars with Exoplanets: 51 Pegasi and Bellerophon. Jumk.de Webprojects. Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 25.10.2015. (англ.) (нім.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Planet 51 Peg b. The Extrasolar Planets Encyclopaedia. Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 29 квітня 2015.