6-добовий біг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

6-денний біг- стандартна дистанція ультрамарафону, в якому кожен учасник намагається пробігти протягом 6 днів якомога більшу відстань.

Крім 6-добового бігу існує також і 6-добова ходьба.

Походження та історія[ред.ред. код]

У 1870-х рр. 6-денний біг став популярним видовищем. Він проходив з понеділка по суботу з днем відпочинку неділею. У 1877 році до 70 000 глядачів купили квитки, щоб подивитися сутичку скороходів.

Американець Едвард Пейсон Вестон[en] в 1867 році пройшов з Портленду в Чикаго 2134 км (1326 миль) за 26 днів. Це принесло йому $10 000 і всеамериканську славу[1].

Після цього він спробував пройти 500 миль (804,5 км) менш ніж за шість днів, максимальний період часу, коли людина може займатися діяльністю, не порушуючи зобов'язань неділі. Після кількох невдач, Вестон домігся своєї мети на Washington St. Rink of Newark в грудні 1874 року. Його час (хоча існують різні версії) був 5 днів 23 години і 38 хвилин. Загалом при цьому були присутні 6000 глядачів, у тому числі мер і начальник поліції.

Йому кинули виклик. У вересні наступного року інший ходок, Даніель О'Лірі, намагався наслідувати Вестона на Західній ковзанці[en] в Чикаго. Він не зумів перевершити позначку Вестона, завершивши 804,5 км (500 миль) за 153 години (на 11 годин перевищивши ліміт часу [2]), але це наблизило їхні майбутні поєдинки.

Вестон проти О'Лірі[ред.ред. код]

Едвард Пейсон Вестон[en] (праворуч) та Даніель О'Лірі в їх боротьбі в 1877 році в Холі Сільського господарства[en] в Лондоні

Перше змагання з 6-денної ходьби було проведено в Чикаго з 15 по 20 листопада 1875. Незважаючи на те, що Вестон дуже не хотів прийняти виклик, звинувачуючи свого суперника, що той як і раніше «дуже зелений», врешті-решт він поступився тиску публіки. Доріжка, трохи більше 200 метрів, була розділена на дві паралельні, так що Вестон і О'Лірі ніколи не йшли пліч-о-пліч. Вестон йшов по внутрішній доріжці (7 кіл на милю) і О'Лірі по зовнішній (6 кіл на милю).

Нарешті, після 144 годин роботи, Велика Битва закінчилася. О'Лірі вийшов переможцем з 810 км (503 1/3 милі) проти 726,7 (451 4/7 милі) у його конкурента, що дало йому привід проголосити себе «чемпіоном світу».

Матч-реванш почався 2 квітня 1877 в Лондоні[3]. Захід відбувся в Холі Сільського господарства[en] і протягом шести днів було продано більше 70 000 білетов.Переміг знову О'Лірі, на цей раз пройдено в цілому 836,4 км (майже 520 миль) проти 820,7 (510 миль) Вестона.

Пояс Естлі[ред.ред. код]

Це зацікавило сера Джона Дагдейла Естлі[en], відомого спортсмена (колишнього спринтера) і члена британського парламенту. Так як О'Лірі продовжував проголошувати себе чемпіоном світу, хоча він переміг тільки Вестона, було прийнято рішення організувати справжній чемпіонат світу, який об'єднає найкращих спортсменів по обидві сторони Атлантики. Крім того, враховуючи, що суддівство за правилом «heel and toe» (з п'яти на носок) викликало деякі проблеми - стиль Вестона вважався трохи сумнівним - Естлі вирішив, що змагання буде проходити за правилом «йти як вам подобається», яке дозволяє спортсменам бігти[4]. У 1878 році він створив серію міжнародних 6-денних пробігів, щоб визначити «Чемпіона світу на довгій дистанції». Вони стали відомі як пробіги, в яких конкуренти боролися за «Пояс Естлі (Astley Belt)» і отримували великі грошові призи.

О'Лірі виграв перші два. Чарльз Роуелл зірвав його прагнення до трьох поспіль перемог. Вестон виграв четвертий, встановивши рекорд 550 миль і Роуелл виграв фінальні три ультрамарафони, назавжди зберігши Пояс Естлі.

Два кращих бігуна: американець Едвард Пейсон Вестон, який пробіг 550 миль (885 км) за 6 днів, і англієць Чарльз Роуелл, який пробіг 241 км в перший день 6-денного бігу в 1880-х рр.. Це призвело до фактичного зникнення 6-денний ходьби.

Чемпіонат світу 1879[ред.ред. код]

У травні 1879 в Гілмор Гарден в Нью-Йорку, був проведений, названий так організаторами, «Шестиденний Чемпіонат світу». Щоб відрізняти від «Поясу Естлі», чемпіонату світу в стилі «йти як вам подобається», що відбувся там же два місяці тому, було встановлено, що правила цього чемпіонату будуть типовими старими «з п'яти на носок»: «біг не дозволено». Тому змагання було з ходьби. За правилами змагань учасник повинен був заплатити $100 при реєстрації. Якщо він перевищував 425 миль, ці $100 йому поверталися. І ще 50, якщо він перевищував 450. Крім того, переможець отримував приз у розмірі $1000, другий 750, третій 500 і четвертий 250. Також переможець отримував пояс, що підтверджує його звання чемпіона світу і який, за словами організаторів, коштував ще $1000.

Учасники[ред.ред. код]

Зареєструвалися 16 скороходів. Кожному учаснику надавалось персональне місце для відпочинку та обслуговування у зоні, вільній від диму сигар глядачів. У кожному, яке було відокремлене від суміжних товстим брезентом, були ліжко і необхідні умови для гігієни. Харчування скороходи готували самостійно. Головний суддя був Вільям Б. Кертіс. Інші судді були членами Harlem Athletic Club. Захід розпочався о 00:05 годині 5 травня в присутності 1500 глядачів.

Сьогодення[ред.ред. код]

СРСР/СНД[ред.ред. код]

Відомі спортсмени[ред.ред. код]

Відомі скороходи[ред.ред. код]

Відомі бігуни[ред.ред. код]

Відомі 6-добові пробіги[ред.ред. код]

Див також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.lehigh.edu/~dmd1/kelly.html Kelly Collins «Old Time Walk and Run» (англ.)
  2. 6-денний біг часто тривав 142 години
  3. Weston vs O'Leary (англ.)
  4. Historia del pedestrismo (англ.)
  5. sixdayrace.com.au

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]