61 Лебедя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
61 Лебедя
61 cygni map.png
61 Лебедя на фоні сузір'я Лебедя.
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Лебідь
61 Лебедя A
Пряме піднесення 21h 06m 53.9434s
Схилення +38° 44′ 57.898″
Видима зоряна величина (V) 5.21
61 Лебедя B
Пряме піднесення 21h 06m 55.2648s
Схилення +38° 44′ 31.400″
Видима зоряна величина (V) 6.03


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -64.3[1]/-63.5[2] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 4156.93[1]/
 4109.17[2] мас/р
Схил.: 3259.39[1]/
 3144.17[2] мас/р
Паралакс (π) 287.18 ± 1.51 мас
Відстань 11.36 ± 0.06 св. р.
(3.48 ± 0.02 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
7.48/8.33
Характеристики
Спектральний клас K5V/K7V
Показник кольору (B-V) +1.155/+1.242
Показник кольору (U-B) +1.139/+1.320
Тип змінної A: змінна зірка типу
BY Дракона
B: ймовірно змінна
зірка типу UV Кита
Посилання
SIMBAD дані для 61_Cyg

61 Ле́бедя — подвійна зоря в сузір'ї Лебедя. Обидві компоненти є зорями головної послідовності спектрального класу K, A-компонента є зорею класу K5V, а B  має клас K7V. Період обертання становить приблизно 678±34 років.

Історія спостережень[ред.ред. код]

1804 року італійський астроном Джузеппе Піацці на основі своїх десятирічних спостережень виявив значний власний рух зірки, і назвав її «Літаюча зоря»[3]. Але його результати залишились непоміченими. Лише після публікації Фрідріха Бесселя 1812 року ці дані стали загальновідомими[4].

1830 року росіянин німецького походження Фрідріх Георг Вільгельм фон Струве визначив, що об'єкт є подвійною системою, щоправда протягом деякого часу залишалася невизначеність, чи це фізично подвійна зоря чи лише оптично подвійна зоря.

Ця зоря була першим об'єктом за межами Сонячної системи, до якого вдалося виміряти відстань. Фрідріх Вільгельм Бессель скористався геліометром, для щомісячних спостережень за 61 Лебедя впродовж року. Цю зорю він вибрав через значну зміну її розташування на фоні інших зір. 1838 року він повідомив, що обчислив її паралакс, який дорівнює 0,31″ (за сучасними даними — 0,287″), відповідно, обчислена відстань становила 103 трлн. км або 10,8 св.р. [5] (за сучасними даними — 11,4 св.р.)

1942 року було виявлено незначні, але систематичні аномалії в русі обох компонент, і наступного року висловленно припущення, що існує об'єкт, який обертається навколо компоненти А, масою у 8 Юпітерів[5]. На сьогоднішній день не має однозначних даних щодо третьої компоненти системи.

Культура[ред.ред. код]

61 Лебедя згадується в низці фантастичних творів.

рік твору назва автор коментар
1951 Заснування Айзек Азімов згадується як зоря, навколо якої обертається планета —  ймовірна пра-колиска людей.
1951 Знову й знову Кліффорд Саймак Зоряна система, де існують «симбіотичні абстракції», з невідомих причин закрита для людства.

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б в «SIMBAD Query Result: V* V1803 Cyg -- Variable of BY Dra type». SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2010-05-06.  (61 Cygni A)
  2. а б в «SIMBAD Query Result: NSV 13546 -- Flare Star». SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2010-05-06.  (61 Cygni B)
  3. Hirshfeld, Alan (2001). Parallax: The Race to Measure the Cosmos. Macmillan. ISBN 0716737116. 
  4. Fodera-Serio, G. (1990). «Giuseppe Piazzi and the Discovery of the Proper Motion of 61-Cygni». Journal of the History of Astronomy 21 (3). с. 275. Процитовано 2007-07-14. 
  5. а б Asimov, Isaac (1972). The Intelligent Man's Guide to Science (англійською). Basic Books Inc. ISBN 0-465-00472-5.