77-мм польова гармата зразка 1896 року (нової конструкції)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
77-мм польова гармата зразка 1896 року (нової конструкції)


FK 96 Shelburne Ontario.jpg
77-мм польова гармата зразка 1896 року (нової конструкції) в якості пам'ятника у Шелбурні, Онтаріо, Канада
Тип: Польова гармата
Походження: Flag of the German Empire.svg Німецька Імперія
Історія служби
Термін використання до 1945
Використання у Flag of the German Empire.svg Німецька Імперія

Flag of Bulgaria.svg Третє Болгарське царство

Flag of Estonia.svg Естонія

Flag of Latvia.svg Латвія

Flag of Lithuania.svg Литва

Flag of Poland.svg Польща

Ottoman flag alternative 2.svg Османська Імперія та інші.

Війни Перша світова війна
Радянсько-польська війна

та інші конфлікти.

Історія виробництва:
Конструктор концерн Круппа, концерн Ерхарда.
Виробник концерн Круппа, концерн Рейнметалл, та інші підприємства
Кількість 5,086
Характеристики
Маса бойова: 1,020 кг

похідна: 1,910 кг

Довжина 27,3 калібри
Стрільців 7
Тип боєприпасу шрапнель або граната 6,85 кг
Калібр 77 мм
Кут підвищення від -12° до +16°
Кут повороту
Бойова скорострільність 10-12 пострілів на хвилину
Дульна швидкість 465 м/с
Прицільна дальність 5,3 км
Максимальна дальність 7,8 км

77-мм польова гармата зразка 1896 року (нової конструкції) (7,7 cm FK 96 n.A.) - основна легка польова гармата Першої світової війни Німецької Імперії а також Болгарії та Османської Імперії. Пізніше застосовувалася у різних конфліктах в Центрально-Східній Європі, перебувала в арсеналах Веймарської Німеччини, а також країн Балтії.

Історія створення[ред.ред. код]

Наприкінці XIX сторіччя в артилерії сформувалися тенденції переходу на гармати менших калібрів, що стріляли снарядами з бризантними вибуховими речовинами та використовували бездимний порох. Німеччина вважалася однією з передових артилерійських держав значною мірою завдяки роботі конструкторів фірми Круппа. 1896 року фірма по замовленню німецької армії розробила нову гармату, що отримала назву "польова гармата зразка 1896 року" (Feldkanone 96). Командування армії було налаштовано зекономити на "зайвих" пристроях, що могли ще й зламатися, тому конструкція нової нарізної гармати була максимально спрощеною. Технічне завдання не передбачало наявності притовідкатних пристроїв, крім того гармата мала роздільно-гільзове заряджання, що на той момент було застарілим рішенням, що знижувало скорострільність.

Контракт на випуск гармати було вже укладено, коли 1897 року французька армія прийняла на озброєння 75-мм гармату зразка 1897 року з поршневим затвором, заряджанням унітарним патроном та противідкатними пристроями з гідропневматичним принципом дії. Перевага у скорострільності, точності стрільби, таким чином, виявилася на стороні потенційного супротивника - французів. Тому вже під час виробництва гармати зразка 1896 року інженери Крупа та Ерхарда перепроектували гармату під лафет з противідкатними пристроями. В результаті було отримано практично нову гармату, хоча конструкція стволу залишилася незмінною. Нова гармата зберегла індекс "96", але з додаванням n.A. – neue Art, тобто нової конструкції (Feldkanone 96 n.A.).

Опис[ред.ред. код]

Гармата мала собою прості та надійні противідкатні пристрої з коробчатим лафетом. Лафет складався з двох частин: нерухомого станка та люльки, що зв'язувала станок зі стволом та слугувала для монтажу противідкатних пристроїв. Ствол завдовжки 27,3 калібри виготовлявся з нікелевої сталі. Затвор застосовувався клиновий, горизонтальний, що відкривався наліво. Противідкатні пристрої складалися з гідравлічного гальма відкату та пружинного накатника. Гармата мала винтовий підйомний та поворотний механізми.[1] Щитове прикриття мало товщину 3 мм, верхній та нижній листи могли складатися для зручності перевезення та маскування на позиції. Верхня частина щитового прикриття мала м'яку обивку та могла застосовуватися як сидіння для двох номерів гарматного розрахунку під час руху.[2] Колеса мали гальма, що застосовувалися переважно тільки у похідному стані.

7,7 cm FK 96 n.A. Вид на казенну частину.

Для стрільби застосовувалися постріли патронного та роздільного заряджання з декількома типами снарядів: шрапнель-граната, граната, шрапнель, димовий снаряд, газовий (хімічний) снаряд. Снаряди 77-мм польової гармати зразка 1896 року (n.A.) мали оптимальну конфігурацію снарядів щодо збереження їх швидкості на великих дистанціях. Проте основний вид снарядів - шрапнельні - мали найменшу у порівнянні з аналогами дальність вогню. Це пояснювалося конструкцією дистанційної трубки, що не давала тривалого часу горіння. Іншим недоліком шрапнельного снаряду була менша вага шрапнельних куль, що вимагало великих кінцевих швидкостей шрапнелі для нанесення ураження.[3]

7,7 cm FK 96 n.A. у мезеї в Шелбурні. Вид збоку.

Порівняння з аналогами[ред.ред. код]

Загалом, німецька 77-мм польова гармата зразка 1896 року (нової конструкції) вважається такою, що має найслабшу балістику серед аналогів часів Першої Світової війни. Цей недолік проте компенсувався більшою масою снарядів та малими дистанціями вогню легкої польової артилерії через відсутність відповідних засобів управління вогнем на початку війни. Надалі конструкторам довелося працювати над покращенням балістики наступних зразків гармат.

Держава, калібр та рік прийняття гармати на озброєння Вага системи у бойовому положенні, кг Вага системи у похідному положенні, кг Вага снаряду, кг Вага розривного заряду, кг Кількість куль у шрапнелі Початкова швидкість, м/с Найбільша дальність, км Ефективна дальність шрапнеллю, км Кут підняття дула, градуси
Російська 76-мм дивізіонна гармата зразка 1902 року 1092 2017 6,5 0,78 260 588 8,5 6,2 -6 +16
Російська 76-мм гірська гармата зразка 1909 року 624 1236 6,5 0,78 260 381 7,0 7,0 -10 +35
Французька 75-мм польова гармата зразка 1897 року 1160 1885 7,25 0,84 260 530 8,6 6,7 -11 +18
Французька 65-мм гірська гармата зразка 1906 року 390 - 3,81 0,5  ? 330 5,0 5,0 -10 +35
Германська 77-мм польова гармата зразка 1896 року (нової конструкції) 1020 1910 6,85 0,2 300 465 7,8 5,3 -12 +16
Австро-Угорська 8-см польова гармата М.5 1050 1940 6,68 0,22 315 500 7,0 6,3 -7,5 +18
Австро-угорська 68-мм гірська гармата M99 (зразка 1899 року) 315 - 4,68 0,7 216 300 5,0 3,9 -10 +26
Британська 15-фунтова (BLC) 76,2-мм польова гармата 1441  ? 6,35  ?  ? 485 5,26  ? -9 +16
Американська 3-дюймова польова гармата М1902 1140  ? 6,8  ?  ? 520 7,8 5,5 -5 +15

Скорострільність всіх вищенаведених гармат досягала 10 і більше пострілів на хвилину.

Посилання[ред.ред. код]