79360 Сіла-Нунам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сіла-Нунам
Відкриття
Відкривач Джейн X. Лю,
Дівід Джуїтт,
Чадвик А. Трухильо,
Ян Чен[1]
Місце відкриття Обсерваторія Мауна-Кеа
Дата відкриття 3 лютого 1997
Позначення
Позначення 1997 CS29
Названа на честь боги Сили та Нунам.
Категорія малої планети карликова планета,
пояс Койпера
Епоха 31 грудня 2006
Велика піввісь 6 559 420 000 км (43,847 а. о.)
Перигелій 6 474 150 000 км (43,27699 а. о.)
Афелій 6 644 700 000 км (44,41701 а. о.)
Ексцентриситет 0,013
Орбітальний період 106 049,409 діб (290,347 років)
Середня орбітальна швидкість 4,498 км/с
Середня аномалія 305,256°
Нахил орбіти 2,249°
Довгота висхідного вузла 304,371°
Аргумент перицентру 238,086°
Супутники 1
Фізичні характеристики
Розміри 335 ± 85 км[2]
Маса 4,0×1019 кг
Середня густина 2,0 (припущення)
Прискорення вільного падіння
на поверхні
~0,09 м/с²
Друга космічна швидкість ~0,18 км/с
Спектральний тип 0,06-0,14[2]
Видима зоряна величина 5,5[2]

79360 Сіла-Нунам (англ. 79360 Sila-Nunam)  — транснептуновий об'єкт, є подвійним к'юбівано[3][4]. Було відкрито 3 лютого 1997 року Джейн Х. Лю, Девідом Джуїттом, Чад Трухильо і Яном Ченом у обсерваторії Мауна-Кеа на Гаваях. 9 січня 2012 року об'єкту присвоєна назва Сіла-Нунам на честь ескімоського бога небес і стихії Сили і його дружини — богині землі Нунам.

Орбіта[ред.ред. код]

79360 1997 CS29 є класичним об'єктом холодного поясу і відноситься до класу к'юбівано. Об'єкт знаходиться майже точно e резонансі 4:7 з Нептуном[2].

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

У 2010 році були проведені виміри теплового потоку об'єкту за допомогою телеськопа Гершель. За допомогою цих даних було визначено розміри об'єкта у межах від 250 до 420 км[2].

Сіла-Нунам дуже червоний у видимому спектрі і має нейтральний спектр у ІЧ діапазоні[5][6].

Смуги поглинання водного льоду відсутні в інфрачервоній частині спектра, і об'єкт схожий на Іксіон[7].

Супутник[ред.ред. код]

Докладніше: S/2005 79360 1

Сіла-Нунам має один відомий супутник, який дуже близький за розмірами до головного об'єкту, тому об'єкт інколи розглядають як подвійний кьюбівано.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «List Of Transneptunian Objects». IAU Minor Planet Center. Архів оригіналу за 2012-07-14. Процитовано 2010-08-02. 
  2. а б в г д Muller T.G., Lellouch, E.; Stansberry, J. et al. “TNOs are Cool”: A survey of the trans-Neptunian region I. Results from the Herschel science demonstration phase (SDP) // Astronomy and Astrophysics. — 518 (2010). DOI:10.1051/0004-6361/201014683.
  3. «MPEC 2009-R09 :Distant Minor Planets (2009 SEPT. 16.0 TT)». IAU Minor Planet Center. 2009-09-04. Архів оригіналу за 2012-07-14. Процитовано 2009-10-04. 
  4. Марк В. Буйе (2009-02-02 using 142 observations). «Orbit Fit and Astrometric record for 79360». SwRI (Space Science Department). Архів оригіналу за 2012-07-14. Процитовано 2009-10-04. 
  5. Grundy W.M., Buie, M.W.; Spencer, J. R. Near-Infrared Spectrum of Low-Inclination Classical Kuiper Belt Object (79360) 1997 CS29 // The Astronomical Journal. — 130 (2005) С. 1299–1301. DOI:10.1086/431958.
  6. Fornasier S., Barucci, M.A.; de Bergh, C. at al. Visible spectroscopy of the new ESO large programme on trans-Neptunian objects and Centaurs: final results // Astronomy and Astrophysics. — 508 (2009) С. 457–465. DOI:10.1051/0004-6361/200912582.
  7. Boehnhardt H., Bagnulo, S.; Muinonen, S. at al. Surface characterization of 28978 Ixion (2001 KX76) // Astronomy and Astrophysics. — 415 (2004) С. L21–L25. DOI:10.1051/0004-6361:20040005.
Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.