9×39 мм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Набій 9 × 39 мм — серія спеціальних набоїв, що включає модифікації СП-5, СП-6, ПАБ-9.[1] Спочатку серія включала в себе тільки базову модифікацію СП-5 і бронебійну СП-6, пізніше був розроблений більш дешевий варіант ПАБ-9. Патрони цих модифікацій використовуються на «Гвинторіз», «Вал», АК-9, ТСК-94, СР-3 «Вихор», ОЦ-14 «Гроза» та інших.

Історія розробки[ред.ред. код]

У ході розробки безшумного снайперського комплексу для підрозділів спеціального призначення конструкторам ЦНИИТОЧМАШ довелося зіткнутися з суперечливістю вимог. Використання боєприпасів з дозвуковою швидкістю польоту кулі разом з глушником повинно було забезпечити виконання вимог щодо безшумності, так як виключався звук від балістичної хвилі, однак це суперечило вимогам по точності й пробивної здатності, оскільки зі зменшенням швидкості польоту кулі падає і її уражаюча дія, а також погіршується настильность траєкторії.

Спочатку передбачалося використовувати в комплексі патрон 7,62 УС (індекс ГАУ — 57-Н-231У), що застосовувався в безшумних комплексах на базі автомата Калашникова. У результаті розрахунків і експериментів було встановлено, що він, хоча і забезпечує належний рівень пробивної дії, а також відповідає вимогам по безшумності, не підходить для застосування в снайперський комплексі через низьку купчастості. Також велися дослідження можливості використання снайперського патрона 7Н1 (7,62 × 54 мм R), що володів на той момент кращою купчастістю з радянських патронів. У ході досліджень був створений новий патрон, що складається з кулі патрона 7Н1 і гільзи пістолетного патрона 7,62 × 25 мм ТТ. Він задовольняв вимогам ТТЗ по купчастості, але не забезпечував необхідного рівня забійного дії (позначилася форма кулі, призначеної для надзвукового польоту). Третій варіант полягав в створенні патрона із замиканням порохових газів в гільзі. Далі балістичних розрахунків він не пішов через те, що для задоволення вимог по купчастості / пробивну здатність патрон повинен був мати 85 мм і масу 50 г, що суперечило вимогам по компактності і легкості зброї[2].

У результаті конструктором Н. В. Забєліним і технологом Л. С. Дворяніново на базі гільзи патрона 5,45×39 мм був розроблений 7,62-мм патрон РГ037 з дозвуковою швидкістю польоту кулі, виконаної за схемою кулі патрона 7Н1, але зміненої з урахуванням вимог зовнішньої балістики для куль з дозвуковою швидкістю польоту. Загальна довжина патрона становила 46 мм, маса — 16 г, маса кулі — 10,6 г, серединне відхилення (R50) на дальності 100 м становило 4 см, а на дальності 400 м — 16,5 см[2]

Гвинтівка РГ036 під цей патрон задовольняла вимогам ТТЗ, проте у зв'язку з прийняттям жорсткішого в плані бронепробивальності ТТЗ на безшумний автомат конструкторський колектив ЦНДІ Точмаш прийшов до висновку про недоцільність подальших робіт з патроном РГ037. У середині 1980-х Забєлін і Дворянінова розробили 9-мм снайперський патрон СП-5 на базі гільзи патрона 7,62 × 39 мм, а конструктор Ю. З. Фролов і технолог Є. С. Корнілова — патрон СП-6 з великим пробивним дією.

СП-5[ред.ред. код]

Снайперський патрон для гвинтівки ВСР — виготовлений з високою точністю, має кулю масою 16 грам зі сталевим сердечником. При стрільбі з гвинтівки ТСК-94 має початкову швидкість 279 м/с. Забезпечує ураження цілей, захищених бронежилетами 1-2 класу захисту.

СП-6[ред.ред. код]

Являє собою бронебійну модифікацію патрона. Являє собою патрон з полуоболонковою кулею з сердечником з карбіду вольфраму. Маса кулі становить 16,2 грама. Траєкторія кулі кілька крутіша, ніж у СП-5 — при стрільбі на граничні дистанції потрібне коригування прицілу. Дозволяє впевнено вражати цілі, захищені бронежилетами до 3 класу захисту на дистанції до 400 метрів і до 4 класу на дистанції 100 метрів, пробиття 8-10 мм сталевої броні.

ПАБ-9[ред.ред. код]

Патрон був розроблений як більш дешева модифікація СП-5. Маса кулі трохи вище й становить 17 грам. Має менш круту траєкторію, ніж базовий патрон. Після розробки широко рекламувався, проте серійні закупівлі були обмежені лише кількома партіями. В наш час[Коли?] заборонені до використання.[1]

Виробники[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Опис патронів СП-5, СП-6 і ПАБ-9 на сайті artillerist.ru
  2. а б "Стрілецьке зброя Росії ". Спеціальний випуск 1, присвячений ВСР «Гвинторіз» і АС «Вал». В. Кораблін і В. Красніков, «Техника молодежи»

Посилання[ред.ред. код]