Підводні човни проєкту 945А «Кондор»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підводні човни проєкту 945А «Кондор»
Під прапором СРСР СРСР
Спуск на воду 1991-1993 рр (2 човни)
Проєкт
Тип ПЧ Підводний човен атомний торпедний
Розробник проєкту Лазурит[ru]
Головний конструктор Кваша М. Й.
Класифікація НАТО Sierra-II
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 19 вузлів (36 км/год)
Швидкість (підводна) 35 вузлів (66 км/год)
Робоча глибина занурення 520 м
Гранична глибина занурення 600 м
Автономність плавання 100 діб
Екіпаж 59 осіб (31 офіцер, 28 мічманів)
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 110,5 м
Ширина корпусу найб. 12,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 8,8 м
Водотоннажність надводна 6470 т
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
Носові: 2 ТА калібру 650-мм (12 торпед), 4 ТА калібру 533-мм (28 торпед) або 42 міни
ППО ПУ ПЗРК 9К310 «Ігла-1»/9К38 «Ігла»

Підводні човни проєкту 945А «Кондор» — серія атомних підводних човнів (ПЧАТ), що є продовженням проєкту 945 «Барракуда». У 90-ті роки було побудовано і передано флоту 2 човни цього проєкту. Призначення цього типу човнів — стеження за стратегічними підводними човнами і авіаносними групами ймовірного ворога та їх гарантоване знищення вже на початку конфлікту.

Конструкція[ред. | ред. код]

Двокорпусна, міцний і легкий корпуси виготовлені з титанового сплаву.

Корпус[ред. | ред. код]

Міцний корпус має циліндричну форму посередині і конічні закінчення. Складається з шести водонепроникних відсіків. На човні є спливаюча рятувальна капсула здатна вмістити весь екіпаж.

Енергетичне обладнання[ред. | ред. код]

Головною енергетичною установкою є 1 водо-водяний реактор ОК-650Б потужністю 190 МВт, 1 турбозубчатий агрегат потужністю 43000 к.с, Реактор цього типу має 4 парогенератори, по два циркуляційних насоси для першого і четвертого контурів, три насоси третього контуру . На човні є 2 турбогенератори перемінного струму і два перетворювачі струму, 2 групи акумуляторних батарей, 2 дизель-генератори ДГ-300 по 750 к.с. с запасом палива на 10 діб, 1 головний гвинт, 2 двигуни малого хода по 370 кВт, два гвинти малого хода

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання[ред. | ред. код]

Гідроакустичний комплекс МГК-503 «Скат». Завдяки зменшенню шумів човна і вдосконалення самого гідроакустичного комплексу дальність виявлення цілей зросла вдвічі.

Озброєння[ред. | ред. код]

Човни озброєні двома 650-мм (торпеди 65-75) і чотирма 533-мм торпедними апаратами (торпеди СЕТ-72, ТЕСТ-71М, УСЕТ-80) з боєкомплектом у 40 торпед і ракет, котрі дозволяють вести стрільбу без обмежень по глибині. Є можливість використання ПЧРК «Водопад» і протичовнової ракети «Ветєр» ППО забезпечує ПУ ПЗРК 9К310 «Ігла-1»/9К38 «Ігла» (клас. NATO — SA-14 «Gremlin»/SA-16 «Gimlet») з 8 ракетами

Інциденти[ред. | ред. код]

2001 рік, аварія в реакторному відсіку на човні Б-534 «Нижній Новгород». Ремонт човна закінчився у 2008 році

Представники[ред. | ред. код]

Назва Заводський номер Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з Флоту
Б-534 «Нижній Новгород»
5 лютого 1985
8 липня 1989
14 березня 1991
ПФ
Б-336 «Псков»
304
29 червня 1989
28 липня 1992
17 грудня 1993
ПФ

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • В. П. Кузин, В. И. Никольский «Военно-Морской Флот СССР 1945—1991» ИМО Санкт-Петербург 1996
  • Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
  • В. Е. Ильин, А. И. Колесников «Подводные лодки России: Иллюстрированный справочник» ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ» 2002.
  • «История отечественного судостроения» т.5 Санкт-Петербург Судостроение 1996
  • Подводные лодки России Том 4, часть 1. ЦКБ МТ «Рубин» СПб. 1996.
  • Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
  • Ю. В. Апальков: Подводные лодки советского флота 1945—1991, том I. 2009, ISBN 978-5-903080-55-7 .
  • Н. В. Усенко, П. Г. Котов, В. Г. Реданский, В. К. Куличков: Как создавался атомный подводный флот Советского Союза. С-Пб 2004, ISBN 5-89173-274-2