97-а гвардійська мотострілецька дивізія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
97-а гвардійська мотострілецька дивізія
Шеврон 97 омбр.jpg
Нарукавний шеврон 97-ї окремої гвардійської механізованої Полтавської орденів Червоного Прапора, Суворова і Богдана Хмельницького бригади
На службі 1941 — червень 2004
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Вид ЗС Ukr mechanized.jpg механізована
Рід військ Red Army flag.svg Радянська армія
Zsu prapor.jpg ЗС України
Війни/битви Німецько-радянська війна
Відзнаки у битвах Гвардійська Ордена Червоного Прапора Ордена Суворова 2-го ступеня Ордена Богдана Хмельницького 2-го ступеня

97-а гвардійська мотострілецька Полтавська Червонопрапорна орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізія — стрілецька дивізія, загальновійськове з'єднання Збройних Сил СРСР і України.

Історія з'єднання[ред.ред. код]

Дивізія сформована в серпні — вересні 1941 року в місті Ставрополі як 343-я стрілецька дивізія (I формування)[1].

Воювала у складі військ Південного, Південно-Західного, Воронезького, і 1-го Українського фронтів. У складі 56-ї, 6-ї, 9-ї, 21-ї і 24-ї армій брала участь у Ростовській оборонній і наступальній операціях, Харківській битві 1942 року, Сталінградській битві. У жовтні 1942 року була включена в склад 66-ї (з квітня 1943 року 5-а гвардійська) армії і в її складі брала участь в битві на Курській дузі, звільненні Лівобережної України, у Кіровоградській, Умансько-Ботошанській, Львівсько-Сандомирській, Сандомирсько-Сілезькій, Нижньо-сілезькій, Верхньо-сілезькій, Берлінській і Празькій наступальних операціях[1].

4 травня 1943 року 343-я стрілецька дивізія була перейменована у 97-у гвардійську стрілецьку дивізію. З'єднання відзначилося в боях за визволення Полтави. В ознаменування звільнення Полтави наказом Верховного головнокомандувача від 23 вересня 1943 року № 22 97-а гвардійська стрілецька дивізія удостоєна почесного найменування «Полтавська»[2].

За бойові заслуги дивізія була нагороджена орденом Червоного Прапора, орденами Суворова 2-го ступеня і Богдана Хмельницького 2-го ступеня. Близько 8,5 тисяч її воїнів нагороджені орденами і медалями, дванадцятьом присвоєно звання Героя Радянського Союзу[1].

97-а гвардійська Полтавська стрілецька дивізія закінчила Велику Вітчизняну війну з'єднанням 32-го гвардійського стрілецького корпусу 5-ї гвардійської армії. У післявоєнний період дивізія залишалася стрілецьким з'єднанням, а в кінці 1957 року була переформована в мотострілецьку, зберігши у своєму складі полки військового періоду своєї історії[3].

На початок 1991 року 97-а гвардійська мсд зі штабом у Славуті входила до складу 13-ї загальновійськової Червонопрапорної армії Прикарпатського військового округу. Дивізія мала дуже скорочений танковий парк (танки Т-72), з трьох мотострілецьких полків один був полком на БТР (скороченого складу), а два — бронетехніки для мотострільців не мали. Артилерія дивізії (як дивізійна, так і полкова) була представлена ​​не тільки мінометами і РСЗВ, але мала і 84 САУ[3].

З формуванням Західного оперативного командування Сухопутних військ Збройних Сил України дивізія була перформована у 97-у окрему гвардійську механізовану Полтавську орденів Червоного Прапора, Суворова і Богдана Хмельницького бригаду зі збереженням раніше присвоєних почесних найменувань і державних нагород[4].

30 жовтня 2004 року у зв'язку з організаційно-штатними заходами 97-а окрема механізована бригада (в/ч А-1766) була розформована[5].

Бойовий склад[ред.ред. код]

Станом на 1943–1945 рр
Станом на 1991 рік
  • 289-й гвардійський механізований Вісленський ордена Кутузова полк,
  • 292-й гвардійський механізований полк,
  • 294-й гвардійський механізований полк,
  • 110-й танковий Знам'янський Червонопрапорний полк,
  • 232-й гвардійський самохідно-артилерійський полк,
  • 1094-й зенітний артилерійський полк,
  • 1287-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон,
  • 94-й окремий розвідувальний батальйон,
  • 141-й окремий батальйон зв'язку,
  • 110-й окремий інженерно-саперний батальйон,
  • 659-й окремий батальйон матеріального забезпечення,
  • 30-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон.

Командири дивізії з 1941 по 1945 рр[ред.ред. код]

343-я стрілецька дивізія
97-а гвардійська стрілецька дивізія
  • гвардії генерал-майор Усенко Матвій Олексійович (04.05.1943 — 12.05.1943, загинув 12.05.1943),
  • гвардії полковник Кашляєв Василь Якович (13.05.1943 — 30.05.1943),
  • гвардії полковник Анциферов Іван Іванович (01.06.1943 — 19.04.1944, з 25.09.1943 генерал-майор),
  • гвардії підполковник Лашков Михайло Іванович (20.04.1944 — 22.05.1944),
  • гвардії генерал-майор Анциферов Іван Іванович (23.05.1944 — 08.10.1944),
  • гвардії полковник Голуб Єфрем Михайлович (09.10.1944 — 28.12.1944),
  • гвардії полковник Гаран Антон Прокопович (29.12.1944 — 11.05.1945).

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Военный энциклопедический словарь. — под. ред. Н. В. Огаркова. — Москва: Военное издательство, 1983. — С. 573. — ISBN ББК 68я2 В63 (рос.)
  2. Приказ Верховного Главнокомандующего от 23 сентября 1943 года № 22. Приказы Верховного Главнокомандующего в период Великой Отечественной войны Советского Союза: Сборник. — М.: Воениздат, 1975. С. 46-47. Електронна версія на сайті Бібліотеки Михайла Грачова (рос.)
  3. а б 97-я гвардейская мотострелковая Полтавская Краснознаменная орденов Суворова и Богдана Хмельницкого дивизия (Славута) на неофіційному сайті 13-ї армії (рос.)
  4. Указ Президента України «Про впорядкування присвоєння почесних найменувань військовим частинам і установам» від 30 жовтня 2000 року N 1173/2000 електронна версія на zakon.nau.ua
  5. Міністерство оборони відповідає. В. Скомороха. Інформаційний ресурс «Славута». 15.02.2004

Література[ред.ред. код]

  • Самчук И. А. Гвардейская Полтавская. — М.: Воениздат, 1965. — 300 с. (рос.)
  • Чуйков В. И. Сражение века. — М.: Советская Россия, 1975. — 317 с. (рос.)
  • Жадов А. С. Четыре года войны. — М.: Воениздат, 1978. — 334 с. (рос.)