AR-15

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
AR-15
AR-15 SP1
Тип: самозарядна гвинтівка
Походження: США США
Історія служби
Термін використання 1958-нині
Історія виробництва:
Конструктор Юджін Стонер
Розроблено 1957
Виробник ArmaLite, Colt, Bushmaster, Rock River Arms, Stag Arms, DPMS Panther Arms, Olympic Arms, та інші.
Характеристики
Маса 2.27-3.9 кг
Довжина ствола, мм:
  • 610 мм
  • 508 мм стандарт
  • 457 мм
  • 406 мм
  • 368 мм
  • 292 мм
  • 178 мм
  • 165 мм
Тип боєприпасу .223 Remington, 5.56 NATO
Механізм Відведення порохових газів / поворотний затвор
Бойова скорострільність 800 постр/хв (в автоматичних варіантах)[1][2][3]
Дульна швидкість 975 м/с[4]
Прицільна дальність 400–600 м[5][6][7]
Тип боєпостачання різні STANAG магазни (стандарт НАТО)
Приціл діоптерні цілик та мушка

Армалайт AR-15 — самозарядна (напівавтоматична) гвинтівка з поворотним затвором та автоматикою на основі відведення газів під набої калібру 5.56 мм. В конструкції використані сплави алюмінію та пластик.

Створена американською фірмою ArmaLite для збройних сил США. Через проблеми з фінансами, ArmaLite довелось продати права на гвинтівку фірмі Кольт. Автоматичний варіант AR-15 для збройних сил отримав позначення M16. Починаючи з 1963 року Кольт рекламувала AR-15 як самозарядний варіант військової M16 для цивільних споживачів[8].

Назва «AR-15» досі залишається зареєстрованою торговельною маркою фірми Кольт. Однак, виготовляються аналоги та модифікації під іншим маркуванням сторонніх виробників.

Восени 2012 р. стало відомо про плани підприємства «Зброяр» налагодити виробництво AR-10 та AR-15 на київському заводі «Маяк» під назвою MZ-10 та MZ-15 відповідно (MZ можливо свідчить про спільне виробництво Mayak-Zbroyar)[9].

Історія[ред.ред. код]

У жовтні 1954 року був створений підрозділ ArmaLite корпорації англ. Fairchild Engine and Airplane Corporation з Джорджем Салліваном на посту президента, Чарльз Дорчестер став директором виробництва а Юджин Стоунер — головним інженером. Протягом 1956 року Стоунер подав заявки на патент винаходів, які згодом були використані в AR-10 і AR-15.

Варіант AR-15 для набоїв калібру .222 був створений Стоунером спільно з Робертом Фремонтом і Джимом Саліваном на основі зменшеної можифікації AR-10. В травні 1957 року Стоунер показав AR-15 в піхотній школі в форті Бенінг, штат Джорджія. На випробуваннях AR-15 мала 6.1 збоїв на 1000 пострілів. Було вирішено, що AR-15 в перспективі може замінити M15. Також, було оцінено, що солдат здатен нести 650 набоїв калібру .223, і лише 220 набоїв для M14. Однак, були виявлені недоліки в AR-15 при потраплянні води а також через відсутність полум'ягасника.

19 лютого 1959 року ArmaLite продала ліцензію на AR-10 та AR-15 Colt Manufacturing Company. Кольт придбав ліцензію за $75 000 плюс 4,5% роялті з виробництва. Екслюзивна ліцензія та патентні права були продані в кінці 1961 року.

AR-10 не викликала інтересу клієнтів Кольта, натомість невеликі партії AR-15 були замовлені Австралією, Бірмою, Індією, Малайзією та Сингапуром. В травні того ж року дослідницький центр оприлюднив доповідь, в якій стверджувалось, що загін з 5-7 людей з AR-15 теоретично здатен вразити більше цілей, аніж загін 11 людей озброєних M14.

В червні 1960 AR-15 була показана генералу ВПС Кертісу ЛеМею. Він пообіцяв сприяти вибору AR-15 в якості заміни карабіну M2.

Протягом 1961 року точились запеклі дискусії з приводу пропозиції ЛеМея придбати 80 000 одиниць AR-15.

В січні 1962 року ВПС США стандартизували AR-15 під маркуванням M16. В червні стали надходити доповіді з В'єтнаму, в яких AR-15 називалась найкращою гвинтівкою, яка обов'язково має замінити M1, M2 та BAR, і пістолет-кулемет Томпсона в загонах ARVN. Перше бойове застосування AR-15 відбулось загонами ARVN; вдруге військове застосування сталось під час Індонезійсько-Малайзійського конфлікту в Борнео в 1963 році, де вона була використана Австралійським спецназом.

У вересні 1963 року Армія США стандартизувала AR-15 як обмежений стандарт «rifle, 5.56mm, XM16E1». В листопаді був підписаний контракт з Кольтом вартістю $13 300 000 на виробництво 85 000 одиниць XM16E1 для армії та морської піхоти і 19 000 одиниць M16 для ВПС. До початку виробництва в конструкцію зброї було внесено 11 змін. Перед самим початком виробництва до XM16E1 був доданий механізм примусового вилучення куль (англ. bolt forward assist device). Контракт був декілька разів доповнений, остаточна кількість виготовлених гвинтівок склала 201 000 одиниць.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «M-16 Rifle also called AR-15». Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2008-07-16. 
  2. «Infantry Weapons Used in Borneo». Архів оригіналу за 7 August 2008. Процитовано 2008-07-16. 
  3. «M-16/AR-15». Архів оригіналу за August 20th 2008. Процитовано 2008-07-16. 
  4. «Armalite AR-15». Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2008-07-16. 
  5. «Colt AR-15». Процитовано 2008-07-16.  [недійсне посилання]
  6. «ARMALITE AR-15». Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2008-07-16. 
  7. «Colt Model AR6721». Процитовано 2008-07-16. 
  8. Blue Book Publications — COLT'S MANUFACTURING COMPANY, LLC AR-15, Pre-Ban, 1963–1989 Mfg. w/Green Label Box. Store.bluebookinc.com. Retrieved on 2011-09-27.
  9. «У Києві будуть випускати гвинтівки AR-10 і AR-15». Військова Панорама. 1 жовтня 2012. 

Література[ред.ред. код]

  • Rottman, Gordon L. (2011). The M16. Weapon. Botley, Oxford, UK ; Long Island City, NY, USA: Osprey Publishing. ISBN 9781849086905. 

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Щит та меч Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.