ATX

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ATX форм-фактор материнської плати
Форм-фактори комп'ютера
Назва Розмір плати (мм)
WTX 356×425
AT 350×305
Baby-AT 330×216
BTX 325×266
ATX 305×244
EATX (Extended) 305×330
LPX 330×229
microBTX 264×267
NLX 254×228
Ultra ATX 244×?
microATX 244×244
DTX 244×203
FlexATX 229×191
Mini-DTX 203×170
EBX 203×146
microATX (Min.) 171×171
Mini-ITX 170×170
EPIC (Express) 165×115
ESM 149×71
Nano-ITX 120×120
COM Express 125×95
ESMexpress 125×95
ETX / XTX 114×95
Pico-ITX 100×72
PC/104 (-Plus) 96×90
mobile-ITX 60×60

ATX (англ. Advanced Technology Extended) — форм-фактор переважної більшості сучасних персональних комп'ютерів-десктопів. Найпоширеніші варіанти — стандарти ATX 1.3 та ATX 2.0.

Був створений Intel в 1995 році і прийшов на зміну форм-фактору AT, що використався довгий час (реальне витіснення колишнього стандарту відбулося в кінці 1999 — початку 2001 рр.). Інші сучасні стандарти (microATX, flexATX, mini-ITX) зазвичай зберігають основні риси ATX, змінюючи лише розміри плати і кількість слотів розширення.

У 2003 році Intel анонсував новий стандарт BTX, спрямований на підвищення ефективності охолоджування системного блоку, розраховуючи, що він швидко замінить ATX, зважаючи на збільшення розсіювання процесорами теплову енергії. Пізніше Intel відмовився від його підтримки, у тому числі і тому, що в наш час[Коли?] є видимою стійка тенденція зниження розсіювання електронними компонентами тепла. За станом на 2007 рік, форм-фактор ATX ближчим часом замінювати не планується.

Серед не згаданих форм-факторів, також є: XT, eATX, Mini-LPX, Nano-ITX, MicroBTX, PicoBTX і WTX.

ATX визначає такі характеристики:

  • геометричні розміри системних плат
  • загальні вимоги з розташування рознімів і отворів на корпусі
  • розташування блоку живлення в корпусі
  • геометричні розміри блоку живлення
  • електричні характеристики блоку живлення
  • форму і розташування низки рознімів (переважно живлення)

Базові відмінності від AT[ред.ред. код]

  • Живленням процесора управляє системна плата, для забезпечення роботи керуючого блоку і деяких периферійних пристроїв навіть у вимкненому стані на плату подається напруга 5 вольт. (Для забезпечення електричної розв'язки багато блоків живлення ATX мають розриваючий вимикач на корпусі).
  • Змінився рознім живлення: попередній стандарт (AT) використовував два схожих один на одного розніму живлення, які могли бути помилково переплутані (хоча є правило — чотири чорні дроти (загальні) повинні знаходитися поруч), в стандарті ATX рознім має однозначне під'єнання.
  • Змінилася задня панель, в стандарті AT на задній панелі був тільки рознім клавіатури і отвори для слотів розширення (або «заглушок» з рознімами, що підключаються до системної плати за допомогою гнучких шлейфів); у стандарті ATX на задній панелі є фіксованого розміру прямокутний отвір. Усередині цього отвору виробник материнської плати може розташовувати розніми у будь-якому порядку, у комплекті з системною платою йде «заглушка» (англ. IO plate) з прорізами під розніми конкретної системної плати (це дає змогу використовувати один і той же корпус для системних плат з абсолютно різними наборами рознімів).
  • Стандартизовано під'єднання клавіатури і миші, для клавіатури у стандарту AT використовувався вельми великий 5-контактний рознім DIN, для миші стандартний рознім не передбачався; у стандарті ATX використовуються два розніми [[PS/2] або [USB]].

IO Plate[ред.ред. код]

«Заглушка» (англ. IO Plate, скорочення від англ. Input Output Plate) для задньої частини корпусу дозволила виробникам вільно інтегрувати на системну плату довільні пристрої, не погоджуючи розташування рознімів з виробниками корпусів. Єдиною вимогою до заглушки є зовнішні геометричні розміри:

  • ширина: 158,75 ± 2 мм (6,250 ± 0,008 дюйма)
  • висота: 44,45 ± 2 мм (1,75 ± 0,008 дюйма)
  • товщина в межах від 0,94 до 1,32 мм (від 0,037 до 0,052 дюйма)
  • скруглення панелі не більше 0,99 мм (0,039 дюйма)

На 2007 рік практично всі системні плати мали:

  • Два PS/2 роз'єми для клавіатури і миші
  • Роз'єми інтегрованої звукової плати (від 3 до 6)
  • Від 2 до 8 USB роз'ємів

На деяких системних платах присутні:

Низка системних плат також містять

  • Інтегрований відеоадаптер (в цьому випадку відеовихід знаходиться на місці одного з послідовних портів)
  • S-Video вихід інтегрованого відео
  • DVI вихід інтегрованого відео
  • Рознім однієї або двох інтегрованих мережевих карт
  • Один або два IEEE-1394 розніми
  • S/PDIF рознім
  • Рознім для антени інтегрованої карти Wi-Fi.

Розміри плат[ред.ред. код]

Розміри плат різних форм-факторів:
Назва
розміру
Розмір в мм Розмір в
дюймах
ATX 305 × 244 12 × 9,6
XL-ATX 345 × 262 13,5 × 10,3
ATX-EXtended
(Server Board Format)
308 × 340
E-ATX 305 × 330 12 × 13
EE-ATX 347 × 330 13.7 × 13
Mini-ATX 284 × 208 11,2 × 8,2
Micro-ATX 244 × 225 9,6 × 8,8
Flex-ATX 229 × 191 9 × 7,5
Mini-ITX 170 × 170 6,7 × 6,7
Nano-ITX 120 × 120 4,7 × 4,7
Pico-ITX 100 × 72 4 × 2,8
Mobile-ITX 75 × 45 2.9 × 1.8

Розніми живлення[ред.ред. код]

Протягом розвитку стандарту (з 1995 по 2004) стандарт на розніми живлення змінювались, при цьому зберігалась сумісність з попередніми варіантами стандарту.

20-штирковий рознім[ред.ред. код]

20-контактний рознім живлення ATX (вигляд на системну плату)

Використовувався до появи Pentium 4.

  • 5V VSB — 5 В напругу в режимі soft off
  • PW OK — живлення (5 В і 3,3 В) в порядку
  • PS ON — при замиканні на землю (Gnd) блок живлення вмикається, при розмиканні вимикається.
  • Gnd — «земля»

Додатковий 4-штирковий рознім[ред.ред. код]

Додатковий 4-контактний рознім ATX

З появою процесорів Pentium 4 та Athlon 64 споживана потужність істотно зросла, і існуючі дроти на 5/3,3 В перестали справлятися. Для забезпечення живленням процесора було ухвалено рішення забезпечити окрему (відносно високовольтну: 12 В) лінію. Зазвичай цей рознім знаходиться поруч з процесором.

24-штирковий рознім[ред.ред. код]

Використовується в схемах живлення процесорів Pentium 4 та Athlon 64 з шиною PCI Express.

24-контактний рознім живлення ATX (вигляд на системну плату)

Зауваження:

  • від 20-штирковий розніму 24-штирковий рознім відрізняється лише 4 новими контактами (на схемі — зліва), так що в більшості випадків він виявляється сумісний із старими пристроями.
  • розташування клямки за стандартом помінялося, так що для забезпечення сумісності зі старими пристроями її часто роблять досить довгою, щоб перекривати потрібне розташування в обох стандартах. Крім того, у багатьох блоків живлення додаткові 4 штирки «від'єднуються» від основної колодки, що дозволяє під'єднувати їх до системних плат з 20-штирковий рознімом.
  • Зазвичай, у випадку, якщо немає великого навантаження, більшість системних плат, розрахованих на 24-контактний рознім, можуть працювати і з 20-контактним рознімом.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Скотт Мюллер Модернизация и ремонт ПК = Upgrading and Repairing PCs. — 17 изд. — М.: «Вильямс», 2007. — С. 252-258. — ISBN 0-7897-3404-4