Abies grandis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ялиця велика
Abies grandis Rogów 6.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Ялиця (Abies)
Вид: A. grandis
Біноміальна назва
Abies grandis
((Douglas ex D. Don) Lindley 1833)
Abies grandis range map 3.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Abies grandis
EOL: 1033074
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 42284
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 46611
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Abies grandis

Abies grandis (Ялиця велика, англ. grand fir, фр. sapin grandissime) — вид ялиць родини соснових.

Поширення, екологія[ред.ред. код]

Країни поширення: Канада (Британська Колумбія); Сполучені Штати Америки (Каліфорнія, Айдахо, Монтана, Орегон, Вашингтон). Надає перевагу низинним прибережним районам Тихоокеанського північного заходу, але зустрічається також у Каскадних Горах і північних Скелястих Горах. Росте від близько рівня моря до бл. 1800 м над рівнем моря, на різних ґрунтах, отриманих з гранітного або базальтового каменю, кращий розвиток проходить на алювіальних ґрунтах з відносно високими ґрунтовими водами. На тихоокеанському північному заході клімат волого-морський, з річною кількістю опадів від найнижче 500 мм до 2500 мм. У височині зима сніжна та холодна, там кількість опадів коливається від 500 мм до 1250 мм. Росте у чистих насадженнях в деяких районах в Айдахо, але зазвичай змішується з Pseudotsuga menziesii, Abies amabilis, Picea sitchensis, Calocedrus decurrens, Thuja plicata, Tsuga heterophylla чи Larix occidentalis а також широколистими деревами, наприклад, Acer macrophyllum, Alnus rubra (вздовж струмків) і Fraxinus latifolia, в той час як чагарниковий шар утворений з Acer circinatum в прибережних районах і Amelanchier alnifolia та Rosa на континенті.

Опис[ред.ред. код]

Дерева до 75 м у висоту і 155 см діаметру. Крона конічна. Кора сіра, від тонкої до товстої, з віком стає коричневою, часто з червонуватим перідермом видимим в борознах. Гілки повислі. Бруньки фіолетові, зелені або коричневі, кулясті, малі і помірно великі, смолисті, вершини круглі. Листя розміром (1) 2-6 см × 1.5-2.5 мм; запах гострий; верхня поверхня блискуча від світло- до темно-зеленого кольору, вершина чітко зубчаста (рідко округла). Пилкові шишки блакитно-червоні, фіолетові, помаранчеві, жовті, або ± зелені. Насіннєві шишки циліндричні, розміром (5) 6-7 (12) × 3-3,5 см, світло-зелені, темно-сині, темно-фіолетові або сірі, сидячі, вершина округлі. Насіння 6-8 × 3-4 мм, тіло буре; крило в близько 1,5 рази довше тіла, буре з рожевим відтінком. 2n = 24.

Найбільший об'єм: Висота 77 м, діаметр 185 см, об'єм 68,3 м3, Національний Олімпійський Варк, штат Вашингтон (Ван Пелт 1996).
Найбільший діаметр: Висота 75,0 м, діаметр 220 см; біля річки англ. Chilliwack, Британська Колумбія (Роберт Ван Пелт 1998).
Найвище: висота 81,4 м, діаметр 158 см, об'єм 53,0 м3 в 1993 році; Льодовий Пік, штат Вашингтон (Ван Пелт 1996).

Використання[ред.ред. код]

Швидке зростання і великий розмір роблять цей вид важливим деревом для деревини. Деревина м'яка і біла. У тихоокеанському північному заході молоді дерева цінуються в якості різдвяних дерев, тому що вони, як правило, ростуть дуже симетрично і мають блискуче зелене листя. Ялиця велика зазвичай вирощують у великих садах і міських парках.

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Хоча вирубка в минулому, і нині ведеться в багатьох частинах ареалу, цей вид регенерує добре. Цей вид є важливою частиною лісу в багатьох охоронних територіях в межах його великого ареалу.

Посилання[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.