Acratocnus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Acratocnus †
Період існування: ПлейстоценГолоцен
Acratocnus antillensis
Acratocnus antillensis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Відділ: Двобічно-симетричні (Bilateria)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Хребетні (Vertebrata)
Інфратип: Щелепні (Gnathostomata)
Надклас: Чотириногі (Tetrapoda)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Неповнозубі (Xenarthra)
Родина: Мегалоніксові (Megalonychidae)
Рід: Acratocnus
* †A. odontrigonus Anthoy, 1916
  • A. antillensis Matthew, 1931
  • A. ye MacPhee, 2000

Acratocnus — вимерлий рід гігантських лінивців, який проживав на Кубі, Гаїті та Пуерто-Рико.

Зміст

Класифікація [ред.]

Як і інші лінивці, що населяли колись Антильські острови, Acratocnus відноситься до родини Мегалоніксових, єдиними, зараз існуючими представниками якої є лінивець бурогорлий, лінивець нашийниковий та лінивець трипалий.

Поширення [ред.]

Представники роду колись населяли високогірні лісисті області островів Куба, Гаїті та Пуерто-Рико. Про перебування особин роду Acratocnus на острові Пуерто-Рико свідчать погано задокументовані результати розкопок у печерах на північному заході півострова. Вважається, що вони вели напівдеревний спосіб життя, зважаючи на їх невеликі розміри та великі гачкуваті кігті.

Розміри [ред.]

Вага представників різних видів роду коливалась від 20 кг до 70 кг, тобто вони були більшими за сучасних представників родини, вага яких сягає лише 10—15кг.

Вимирання [ред.]

Як і багато інших скам'янілих залишків, рештки представників не були датовані радіовуглецевим методом.[1] Вважається, що пуерториканський і гаїтянський види роду Acratocnus дожили до пізнього плейстоцену, але вимерли вже до середини голоцену. Споріднений з ними, кубинський лінивець роду Megalocnus вимер близько 6600 років тому,[2] а останнім зник гаїтянський лінивець Neocnus comes, останки якого датували 3 тисячоліттям до н.е., за допомогою радіовуглецевого методу. Причиною зникнення цих тварин найчастіше вказують зміну клімату, або, що значно ймовірніше, винищенням людьми через полювання.[2]

Примітки [ред.]

  1. http://academic.uprm.edu/publications/cjs/Vol35b/35_238-248.pdf
  2. а б Steadman D. W., Martin, P. S.; MacPhee, R. D. E.; Jull, A. J. T.; McDonald, H. G.; Woods, C. A.; Iturralde-Vinent, M.; Hodgins, G. W. L. Asynchronous extinction of late Quaternary sloths on continents and islands // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — Т. 102. — (2005-08-16) (33) С. 11763–11768. DOI:10.1073/pnas.0502777102. PMID 16085711. Переглянуто: 2009-01-24.