Acratocnus
|
Acratocnus † Період існування: Плейстоцен — Голоцен |
||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Acratocnus antillensis
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
Acratocnus — вимерлий рід гігантських лінивців, який проживав на Кубі, Гаїті та Пуерто-Рико.
Зміст |
Класифікація [ред.]
Як і інші лінивці, що населяли колись Антильські острови, Acratocnus відноситься до родини Мегалоніксових, єдиними, зараз існуючими представниками якої є лінивець бурогорлий, лінивець нашийниковий та лінивець трипалий.
Поширення [ред.]
Представники роду колись населяли високогірні лісисті області островів Куба, Гаїті та Пуерто-Рико. Про перебування особин роду Acratocnus на острові Пуерто-Рико свідчать погано задокументовані результати розкопок у печерах на північному заході півострова. Вважається, що вони вели напівдеревний спосіб життя, зважаючи на їх невеликі розміри та великі гачкуваті кігті.
Розміри [ред.]
Вага представників різних видів роду коливалась від 20 кг до 70 кг, тобто вони були більшими за сучасних представників родини, вага яких сягає лише 10—15кг.
Вимирання [ред.]
Як і багато інших скам'янілих залишків, рештки представників не були датовані радіовуглецевим методом.[1] Вважається, що пуерториканський і гаїтянський види роду Acratocnus дожили до пізнього плейстоцену, але вимерли вже до середини голоцену. Споріднений з ними, кубинський лінивець роду Megalocnus вимер близько 6600 років тому,[2] а останнім зник гаїтянський лінивець Neocnus comes, останки якого датували 3 тисячоліттям до н.е., за допомогою радіовуглецевого методу. Причиною зникнення цих тварин найчастіше вказують зміну клімату, або, що значно ймовірніше, винищенням людьми через полювання.[2]
Примітки [ред.]
- ↑ http://academic.uprm.edu/publications/cjs/Vol35b/35_238-248.pdf
- ↑ а б Steadman D. W., Martin, P. S.; MacPhee, R. D. E.; Jull, A. J. T.; McDonald, H. G.; Woods, C. A.; Iturralde-Vinent, M.; Hodgins, G. W. L. Asynchronous extinction of late Quaternary sloths on continents and islands // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — Т. 102. — (2005-08-16) (33) С. 11763–11768. DOI:10.1073/pnas.0502777102. PMID . Переглянуто: 2009-01-24.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
|
