Adoro te devote

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Adoro te devote (лат. — Вклоняюся Тобі набожно) — один з латинських середньовічних євхаристичних гімнів, авторство якого приписують Томі Аквінському.

Традиція приписує авторство тексту Томі Аквінському (лат. - Thomas Aquinas, нім. - Thomas von Aquin, італ. - Tommaso d'Aquino). Теолог мав написати його перед урочистостями на Свято Божого Тіла (лат. - Veni Sancte Spiritus) в 1264 році на прохання Папи Римського Урбана IV. Однак, перші письмові джерела, що підтверджують авторство Аквінського, датуються на пів століття пізніше від часу смерті святого Томи[1].

Гімн був включений до тексту Missale Romanum Папи Римського Пія V, опублікованого 14 липня 1570 року.[2]. Його цитує Катехізис католицької церкви[3]. Гімн Adoro te devote співають також під час Поклоні́ння Святи́м Да́рам, Божественної літургії та богослужінь.[4].

Український текст[ред.ред. код]

Катехизм Католицької Церкви, ч.2 Здійснювання християнського таїнства, арт.3 Таїнство Євхаристії, рядок 1381:

«

«Присутність справжнього Тіла Христового і справжньої Крові Христової у цьому таїнстві "не можна зрозуміти з допомогою чуттів, - говорить св. Тома, - а тільки єдиною вірою, що спирається на авторитет Бога". Тому, пояснюючи тексти св. Луки, 22,19: "Це є Моє тіло, що за вас віддається", св. Кирило каже: "Не запитуй себе, чи це правда, а прийми з вірою слова Господа, бо це Він є Істина, Він не обманює"» (Павло VI, Енц. « Mysterium fidei », пор. св. Тома Аквінський, Сума теології, 3, 75, 1; св. Кирило Олександрійський, Коментар на Євангеліє від Луки 22, 19:

«Вклоняюсь скрушно я, мій Боже потаємний,
шаную маєстат Твій у Агнці незбагненнім;
Тобі у жертву серце я своє складаю,
не маючи Тебе, нічого я не маю.

Ні зором, дотиком Тебе не досягти:
лиш треба слухати, щоб віру зберегти;
що Божий Син навчав, я вірю в те усе;
що ж більше істинне, ніж слово Правди це»
АНМА 50, 589.).

 »

Латинський текст[ред.ред. код]

Adóro te devóte, látens Déitas,
Quæ sub his figúris, vere látitas:
Tibi se cor meum totum súbjicit,
Quia, te contémplans, totum déficit.
Visus, tactus, gustus, in te fállitur,
Sed audítu solo tuto créditur:
Credo quidquid díxit Dei Fílius;
Nil hoc verbo veritátis vérius.
In cruce latébat sola Déitas,
At hic látet simul et humánitas:
Ambo támen crédens átque cónfitens,
Peto quod petívit latro pœnitens.
Plagas, sicut Thomas, non intúeor,
Deum támen meum te confíteor.
Fac me tibi sémper mágis crédere,
In te spem habére, te dilígere.
O memoriále mortis Dómini,
Panis vivus, vitam præstans hómini,
Præsta meæ menti de te vívere,
Et te illi semper dulce sápere.
Pie pellicáne, Jesu Dómine,
Me immúndum munda tuo sánguine,
Cujus una stilla salvum fácere,
Totum mundum quit ab ómni scélere.
Jesu, quem velátum nunc aspício,
Oro fíat illud, quod tam sítio:
Ut, te reveláta cernens fácie,
Visu sim beátus tuæ glóriæ. Amen.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Raniero Cantalamessa (2004-12-10). «Credo ciò che ha detto il Figlio di Dio”: riflessioni sull’Eucaristia. Seconda predica di Avvento di padre Raniero Cantalamessa» (it). www.zenit.org. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-04-19. 
  2. В 1570 році папа Пій V привів чинослідування меси у відповідність з рішеннями Тридентського собору. Цей місал став називатися «Missale Romanum ex decreto sacrosancti Concilii Tridentini restitutum» («Римський місал, відновлений за вказівками святого Тридентського Собору») і став основою т.зв. Тридентської меси, яка без суттєвих змін залишалась до Другого Ватиканського собору.
  3. Катехизм Католицької Церкви, Частина друга. Здійснювання християнського таїнства, артикул 3 Таїнство Євхаристії, рядок 1381
  4. Raniero Cantalamessa: To jest Ciało Moje: Eucharystia w świetle "Adoro te devote" i "Ave verum". Kraków: Wydawnictwo Salwator, 2007, ss. 13-15. ISBN 978-83-60703-00-7. 

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]