Afrosiyob

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Talgo 250» «Afrosiyob»
Афросіаб на центральному вокзалі Ташкента
Основні дані
Роки виробництва 2011
Країна виробництва Іспанія Іспанія
Виробник Patentes Talgo S.L.
Побудовано поїздів 2
Побудовано вагонів 18
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі
змінний 25 кВ, 50 Гц
Кількість вагонів 9
Композиція крісла
Пасажиромісткість 257 осіб
Матеріал вагона Алюміній, композиційні сплави
Маса 210—220 тонн
Конструкційна швидкість 250 км/год
Довжина вагона 20000 мм
Ширина 2960 мм
Висота 4000 мм
Ширина колії 1520 мм
Вихідна потужність 9056 кВт
Тип ТЕД асинхронний, трьохфазного струму
Потужність ТЕД 700 кВт
Електричне гальмування реостатне
Потужність гальмівних реостатів до 2400 кВт
Прискорення 1,2 м/с²
Експлуатація
Країна експлуатації Узбекистан Узбекистан
Роки експлуатації з 2011-наш час
Оператор «Узбекистанська залізниця»
Лінії Високошвидкісна залізниця Ташкент — Самарканд
CMNS: Afrosiyob у Вікісховищі

Afrosiyób — фірмовий високошвидкісний електропоїзд змінного струму, модифікація Talgo 250, розроблений і створений іспанською компанією «Patentes Talgo S.L.», придбаний компанією ГАЖК «Ўзбекистон темир йўллари»[1], експлуатується на лінії Ташкент — Самарканд, названий на честь царя стародавнього городища Афросіаб, розташованого на північній околиці сучасного Самарканду.

Історія[ред. | ред. код]

В ході візиту узбецького президента Іслама Карімова в Іспанію в травні 2009 року була досягнута домовленість про реалізацію проекту з організації руху високошвидкісних електропоїздів в Узбекистані. В листопаді 2009 року між компаніями ГАЖК «Ўзбекістон темир йўлларі» і «Patentes Talgo SL» було підписано контракт на придбання двох високошвидкісних електропоїздів Talgo 250 загальною вартістю 38 мільйонів євро. 5 січня 2010 року Президент Республіки Узбекистан підписав Постанову «О мерах по реализации проекта приобретения двух высокоскоростных пассажирских электропоездов Talgo 250»[1]. Фінансування даного проекту здійснювалося за рахунок коштів ГАЖК «Ўзбекістон темир йўлларі», а також кредиту Фонду реконструкції та розвитку Республіки Узбекистан.

22 липня 2011 до Ташкента прибув перший високошвидкісний електропоїзд «Afrosiyob». Він мав дев'ять вагонів і два локомотиви. Транспортували поїзд по залізниці з Санкт-Петербургу за допомогою тепловоза ТЕП70БС «Російських залізниць». На початку серпня було проведено тестові випробування, в яких «Afrosiyob» показав відмінні результати і 26 серпня він здійснив свою першу поїздку, під час якої, була досягнута швидкість 253 км/год, подолавши відстань від Ташкента до Самарканду, 344 кілометра за 90 хвилин[2].

У Ташкенті 30 серпня 2011 відбулася презентація, присвячена пуску першого високошвидкісного електропоїзда «Afrosiyob» за маршрутом Ташкент — Самарканд. У заході взяли участь представники відповідних міністерств, відомств і організацій Узбекистану, компанії «Patentes Talgo», залізничних компаній ряду зарубіжних країн, дипломатичного корпусу, а також співробітники засобів масової інформації.

З 8 жовтня 2011 «Афросіаб» почав виконувати комерційні рейси. 9 грудня того ж року, прибув другий «Афросіаб», але почав курсувати тільки в травні 2012.

Обмеження за швидкістю[ред. | ред. код]

Фактори, що впливають на швидкість:

  • Лінія розташована не по прямій лінії і проходить по різним висотним рівням з неоднорідним рельєфом (так, в Джиззакській області найвища точка залізниці складає 699 метрів, а в Сирдар'їнській всього 155 метра);
  • Лінія має ділянки залізничної колії та контактної мережі з обмеженнями по швидкостям;
  • Велика кількість кривих.

обмеження:

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]