Aloe africana

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Aloe africana
Aloe africana 1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Xanthorrhoeaceae
Підродина: Асфоделеві (Asphodelaceae)
Рід: Алое (Aloe)
Вид: Алое африканське
Біноміальна назва
Aloe africana
Mill., 1768
Варитети
Aloe africana var. angustiorHaw.
Aloe africana var. latifoliaHaw.
Синоніми
Aloe angustifolia Haw.

Aloe bolusii Baker
Aloe perfoliata var. africana (Mill.) Aiton
Aloe pseudoafricana Salm-Dyck
Pachidendron africanum (Mill.) Haw. Pachidendron angustifolium (Haw.) Haw.

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Aloe africana
EOL: 1085139
IPNI: 529176-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1080010
Logo-ThePlantList.png The Plant List: kew-297022
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aloe africana

Aloe africana (укр. Алое африкана, Алое африканське)[1]  — сукулентна рослина роду Алое.

Етимологія[ред.ред. код]

Видова назва походить від місця зростання в Африці.[2]

Морфологія[ред.ред. код]

Квтітконіс Aloe africana

Стебло пряме, до 2 м у висоту (зрідка може досягати висоти 4 м). Листя розташовані в щільних верхівкових розетках, лінійно-ланцетні, сіро-зелені, по краях червонуваті зубці, до 65 см завдовжки. Квіти трубчасті, зігнуті, як правило, оранжевого кольору, завдовжки до 5,5 см. Час цвітіння від зими до початку весни (з липня по вересень в Південній Африці). Насіння утворюються в капсулах і розносяться вітром.

Місця зростання[ред.ред. код]

Цей вид, що зустрічається в Східній Капській провінції Південно-Африканської Республіки на висоті 75 — 300 метрів над рівнем моря, здатний адаптуватися до широкого діапазону умов. Це, головним чином, пагорби, росте в заростях рослинності. Часто зустрічається разом з Aloe ferox, Aloe pluridens, Aloe speciosa та їх гібриди не є рідкістю. Клімат помірний, без приморозків, спекотний і вологий протягом літа. Опадів протягом року від 600 до 700 мм.

Умови зростання[ред.ред. код]

Надає перевагу розташуванню на повному сонці. Потребує більше води навесні і восени, у вегетаційний період.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)

Посилання[ред.ред. код]

  • Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1(1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne.
  • Germishuizen, G. & Meyer, N.L. (eds.) (2003). Plants of Southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14.: i-vi, 1-1231. National Botanical Institute, Pretoria.
  • Carter, S., Lavranos, J.J., Newton, L.E. & Walker, C.C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew publishing, Royal Botanic Gardens, Kew, England.
  • Bailey, L. H. & E. Z. Bailey. 1976. Hortus Third i-xiv, 1-1290. MacMillan, New York.
  • Gibbs Russell, G. E., W. G. Welman, E. Reitief, K. L. Immelman, G. Germishuizen, B. J. Pienaar, M. v. Wyk & A. Nicholas. 1987. List of species of southern African plants. Mem. Bot. Surv. S. Africa 2(1-2): 1-152(pt. 1), 1-270(pt. 2).
  • Bond, P. & P. Goldblatt. 1984. Plants of the Cape Flora, J. S. African Bot. suppl. vol. 13. (L Cape)
  • Hanelt, P., ed. 2001. Mansfeld's encyclopedia of agricultural and horticultural crops. Volumes 1-6. (Mansf Ency)
  • Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (Dict Gard)
  • Reynolds, G. W. 1974. The aloes of South Africa, ed. 3. (Aloe SAfr)
  • Walters, S. M. et al., eds. 1986-. European garden flora. (Eur Gard F)

Джерела[ред.ред. код]