Aloe anivoranoensis
| Aloe anivoranoensis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | A. anivoranoensis
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe anivoranoensis | |
| Синоніми | |
|
Lomatophyllum anivoranoense Rauh & Hebding | |
Aloe anivoranoensis (укр. Алое анівораноензис, Алое аніворанське)[1] — сукулентна рослина роду алое.
Етимологія[ред. | ред. код]
Видова назва походить від місця зростання Північне Аніворано.[2]
Морфологічний опис[ред. | ред. код]
Рослини висотою до 15 — 30 см, з діаметром розетки до 30-45 см. На стовбурі висотою до 20 см розгалужені від основи 8-10 вигнутий униз листків, лінійні до 30 (50) см, синьо-зелениого кольору. Зубчики на листях 1 — 2 мм завдовжки. Прості суцвіття, 10-20 см заввишки. Цвіте помаранчевими квітами.
Місця зростання[ред. | ред. код]
Зростає на північно-східному Мадагаскарі у тріщинах вапнякових скель, заповнених гумусом в листяному лісі поблизу Північного Аніворано. Є відомості про наяівність лише 2 — 5 локалитетів.
Умови зростання[ред. | ред. код]
Мінімальна температура — + 10 °C. Надає перевагу сонячним місцям або легкій тіні. Посухостійка рослина.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ [Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 травня 2022. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)]
Посилання[ред. | ред. код]
- Bradleya; Yearbook of the British Cactus and Succulent Society 16: 114. 1998.
- Newton, L. E. & G. D. Rowley. 1998. New transfers from Lomatophyllum to Aloe (Aloeaceae). Bradleya 16: 114.
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
- Jean-Bernard Castillon, Jean-Phillipe Castillon. (2010). Les Aloe de Madagascar: 1-400. J.-B. & J.-P. Castillon.
- Govaerts, R. (2003). World Checklist of Seed Plants Database in ACCESS G: 1-40325.
- Eggli, U. (ed.) (2001). Illustrated Handbook of Succulent Plants: Monocotyledons: 1-354. Springer-Verlag, Berlin, Heidelberg, New York.
Джерела[ред. | ред. код]
- http://www.desert-tropicals.com/Plants/Asphodelaceae/Aloe_anivoranoensis.html [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.]
- http://apps.kew.org/wcsp/namedetail.do?name_id=297060 [Архівовано 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.tropicos.org/Name/50126941 [Архівовано 18 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Aloe anivoranoensis на сайті «Plantsystematics»(англ.)
- http://davesgarden.com/guides/pf/go/151773/ [Архівовано 21 серпня 2008 у Wayback Machine.]
- http://ww.aloes.wz.cz/aniven.htm [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.ville-ge.ch/musinfo/bd/cjb/africa/details.php?langue=an&id=206240 [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Aloe anivoranoensis на сайті «eMonocot» (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/50126941?projectid=17 [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про ксантореєві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||