Aloe ballyi
| Aloe ballyi | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | A. ballyi
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe ballyi | |
Aloe ballyi (укр. Алое Баллі)[1] — сукулентна рослина роду алое.
Етимологія[ред. | ред. код]
Видова назва дана на честь Пітера Рене Оскара Баллі (1895–1980), швейцарського ботаніка в музеї Кориндон (англ. Coryndon), в Найробі, який багато подорожував Східною Африкою і був резидентом в Кенії з 1930-х.[2].
Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]
Листків на стеблі до 25 штук. Листя до 90 см завдовжки, до 14 см завширшки, сіро-зелені. Суцвіття до 60 см, китиці циліндричні, квіти тьмяно-кармінові.
Місця зростання[ред. | ред. код]
Aloe ballyi зростає в Кенії і Танзанії на висоті 900 — 1 500 метрів над рівнем моря, серед сухих листяних чагарників з акації і сукулентів, а також серед кущів на скелястих пагорбах.
Охоронний статус[ред. | ред. код]
Aloe ballyi входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи видів під загрозою зникнення через обмежений ареал (менше 500 км ²). Відомий у 5 місцях, де розміри популяцій малі і продовжують зменшуватись. Ці сухі чагарники широко використовуються для виробництва деревного вугілля. Середовища проживання потерпають від сільського господарства.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ [Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 травня 2022. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)]
Література[ред. | ред. код]
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
- Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne. (англ.)
- Carter, S. (1994). Aloaceae. Flora of Tropical East Africa: 1-60. (англ.)
- Reynolds, G. W. Original description of Aloe ballyi. 19, (1953). (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- http://ww.aloes.wz.cz/index3.htm [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- http://www.ville-ge.ch/musinfo/bd/cjb/africa/details.php?langue=an&id=40127 [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- http://www.desert-tropicals.com/Plants/Asphodelaceae/aloe_ballyi.html [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Aloe ballyi на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/50142452 [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- http://www.plantsystematics.org/cgi-bin/dol/dol_terminal.pl?taxon_name=Aloe_ballyi [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Aloe ballyi на сайті «Dave's garden» [Архівовано 30 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/taxon.pl?90003 [Архівовано 19 листопада 2004 у Wayback Machine.]
- Aloe ballyi на сайті «JSTOR Plant Science»(англ.)
- Aloe ballyi на сайті «eMonocot» (англ.)
|
Це незавершена стаття про ксантореєві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|