Aloe pillansii

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Aloe dichotoma subsp. pillansii
Aloe pillansii.JPG
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Xanthorrhoeaceae
Підродина: Асфоделеві (Asphodelaceae)
Рід: Алое (Aloe)
Вид: Aloe dichotoma
Підвид: Aloe dichotoma subsp. pillansii
Біноміальна назва
Aloe dichotoma subsp. pillansii
L.Guthrie, 1825
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Aloe pillansii
EOL: 11377379
IPNI: 529775-1
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 31016/0
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 210943
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aloe pillansii

Aloe dichotoma subsp. pillansii, Aloe pillansii (укр. Алое Піланса) — сукулентна рослина роду Алое, підвид Сагайдачного дерева (лат. Aloe dichotoma). Раніше визнавався окремим видом.

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Більш високе (до 10 м) і струнке ніж типовий вид, зазвичай менш розгалужене. Унікальна серед алое особливість цього таксону полягає в тому, що його квітконоси, що несуть до 50 китиць лимонно-жовтих квіток, виходять з пазух найнижчих (а не верхніх) листя розетки. Сам квітконіс при цьому звисає вниз, а його бічні гілки з китицями вигнуті догори.

Місця зростання[ред.ред. код]

Алое Піланса росте в Південній Африці, пустелі Наміб і в аридних районах плоскогір'я Намакваленд — на плоских вершинах кам'янистих невисоких пагорбів.

Охорона[ред.ред. код]

Aloe pillansii входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи видів на межі зникнення (CR).

Чисельність таксону оцінюється у 200 рослин і продовжує зменшуватися. Основні загрози: існує свідоцтво, що бабуїни і їжатці погризли стебла майже у третини популяції Aloe pillansii. Вплив кіз, ослів і колекціонерів рослин також може мати згубні наслідки.

Входить до списку СІТЕС.[1]

Значення[ред.ред. код]

Aloe pillansii є важливим джерелом житла, нектару, їжі і вологи, особливо для орнітофауни.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Court, D. 1981. Succulent flora of southern Africa. (SuccF SAfr)
  • Germishuizen, G. & N. L. Meyer, eds. 2003. Plants of southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14. (Pl SAfr ed2)
  • Gibbs Russell, G. E. et al. 1985. List of species of Southern African plants, ed. 2. Mem. Bot. Surv. S. Africa v. 51.; v. 56. 1987 (L SAfr)
  • Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (Dict Gard)
  • Merxmüller, H., ed. 1966—1972. Prodromus einer flora von Sudwestafrika. (F Namib)
  • Reynolds, G. W. 1974. The aloes of South Africa, ed. 3. (Aloe SAfr) 494.
  • Wyk, B. E. van & G. Smith. 1996. Guide to the Aloes of South Africa. (L Aloe SAfr)
  • Hilton-Taylor, C. 1996. Red Data List of southern African plants. Strelitzia 4. National Botanical Institute, Pretoria, South Africa.
  • Hilton-Taylor, C. (compiler) 1998. Assessment of Southern African Trees for WCMC.
  • Loots, S. and Mannheimer, C. 2003. The status of Aloe pillansii L. Guthrie (Asphodelaceae) in Namibia. Bradleya 21: 57-62.
  • Midgeley, J. 1997. The decline of Aloe pillansii at Cornell's Kop in the Richtersveld. Aloe 34(1&2): 39.
  • Midgley, J.J., Cowling, R.M., Hendricks, H., Desmet, P.G., Esler, K. and Rundel, P. 1997. Population ecology of tree succulents (Aloe and Pachypodium) in the arid western Cape: decline of keystone species. Biodiversity and Conservation 6: 869—876.
  • Oldfield, S., Lusty, C. and MacKinven, A. (compilers). 1998. The World List of Threatened Trees. World Conservation Press, Cambridge, UK.
  • Van Wyk, B.-E. and Smith, G. 1996. Guide to the Aloes of South Africa. Briza Publications Arcadia.
  • Williamson, G. 1998. The ecological status of Aloe pillansii (Aloaceae) in the Richtersveld with particular reference to Cornellskop. Bradleya 16(1998): 1-8.

Джерела[ред.ред. код]