Anti-Flag

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Anti-Flag
фотографія
Основна інформація
Жанр Панк-рок
Хардкор-панк
Стріт-панк
Роки з 1988 по 1989,
з 1993 — дотепер
Країна США США
Звідки Пітсбург, Пенсильванія
Лейбл New Red Archives
Go Kart Records
A-F Records
Fat Wreck Chords
RCA Records
SideOneDummy
Склад Джастін Сейн
Кріс "#2" Баркер
Кріс Хед
Пат Тетік
Колишні
учасники
Andy Flag
Lucy Fester
Sean Whelan
Jamie Cock
http://www.anti-flag.com/

Anti-Flag — американська панк-рок-група з Пітсбурга, Пенсильванія. До складу групи входять вокаліст та гітарист Джастін Сейн (Justin Sane), барабанщик Пат Тетік (Pat Thetic), які заснували групу; а також гітарист Кріс Хед (Chris Head) та вокаліст/бас-гітарист Кріс Баркер (Chris Barker).

Anti-Flag відомі своїми відверто лівими політичними поглядами. Лірика в багатьох піснях групи направлена на антивоєнний протест, критику зовнішньої політики США, корпоративізму, розподілу доходів між бідними і багатими в США, а також на різні соціально-політичні настрої. Відомо, що Anti-Flag підтримує прогресивні політичні групи та рухи, такі як «Грінпіс» та «Міжнародна амністія». Недавно група зосередилась на критиці рятівних заходів США по виходу з кризи, які були направлені на те, щоб пустити великі грошові потоки безпосередньо на Anti-Flag порятунок національних банків.

Історія[ред.ред. код]

Группа сформувалась в 1988 році, в Пітсбурзі. Перший склад: Джастін Сейн (Justin Sane), Пат Тетік (Pat Thetic), Люсі Фестер (Lucy Fester). Група проіснувала недовго, до 1989 року, з постійною зміною учасників, та встигла дати лише один концерт[1], після чого наступила перерва.

В 1993 році Джастін Сейн и Пат Тетік зібрали новий склад групи. В 1996 році вийшов дебютний альбом Die for the Government. Літом того ж року через творчі розбіжності групу покинув басист Енді Райт (Andy Wright). Після декількох перестановок в складі, в 1999 році Anti-Flag отримав свій класичний склад: Джастін, Пат и два Кріса — Баркер (Chris Barker) та Хед (Chris Head)[1].

В 1999 році вийшов другий альбом — A New Kind of Army. В текстах зачіпались проблеми расизму, корупції, поліцейського беззаконня та інші гостро соціальні теми. Молоду групу помітили Rage Against The Machine, та запропонували зіграти разом декілька концертів.

В 2000 році групу запрошують взяти участь в Vans Warped Tour. Під час туру хлопці знайомляться з Майком (Fat Mike) з групи noFX, який є власником рекорд-лейблу Fat Wreck Chords, та декілька наступних альбомів виходять на ньому. Крім того, Anti-Flag створює свій власний лейбл A-F Records, де в різний час записувались такі панк-колективи, як The Code, Much the Same, The Vacancy, The Unseen, Modey Lemon та інші.

В 2001 році Anti-Flag випускає альбом Underground Network. Продюсер альбома — відома людина в світі панк-року Масс Джіорджіні (Mass Giorgini). Крім вже звичних «наїздів» на нео-нацистів, в альбомі присутня критика зовнішньої політики Сполучених Штатів.

В 2002 році на власному лейблі групи A-F Records виходить альбом Mobilize, який містить як студійні так і концертні записи. Роком пізніше група випускає черговий альбом — The Terror State.Основний зміст текстів - жорстка критика політики адміністрації Джорджа Буша. Тоді ж ряд музичних мереж відмовляється поширювати альбоми групи, звинувачуючи її в антиамериканізмі та непатріотичності.[2]

Всі участники групи є або вегенами, або вегетаріанцами[3]. А також є противниками куріння, алкоголю та наркотиків, яле при цьому виступають за легалізацію марихуани.

8 листопада 2004 року, член Палати Представників Джим Макдермотт (Jim McDermott) в своїй промові похвалив Anti-Flag за їх заклики до молодих приймати участь в політичних виборах.[4]

В листопаді 2010-го року Кріс #2 та Кріс Хед організовали групу White Wives.

29 липня 2011 року група виступила на фестивалі Kubana-2011 в селищі Веселовка на чорноморському узбережжі.[5]

20 березня 2012 року на лейблі SideOneDummy вийшов дев'ятий студійний альбом "The General Strike". Тур в підтримку альбома пройде на північному сході США.

Концерти в Україні[ред.ред. код]

Anti-Flag виступили в Україні на фестивалі «Захід», що проходив в с.Родатичі (Львівська область), 10 серпня 2014.[6]

Участники[ред.ред. код]

  • Джастін Сейн (Justin Sane) — вокал, гітара
  • Кріс Баркер (Chris Barker) — бас-гітара, вокал
  • Кріс Хед (Chris Head) — ритм-гітара, бек-вокал
  • Пат Тетік (Pat Thetic) — ударні

Колишні участники[ред.ред. код]

  • Люсі Фестер (Lucy Fester) — вокал (1988—1989)
  • Енді Райт (Andy «Flag», Andy Wright) — бас-гітара, вокал (1993—1996)
  • Джиммі Коук (Jamie Cock) — бас-гітара, бек-вокал (1996—1998)

Дискографія[ред.ред. код]

Студійні альбоми[ред.ред. код]

Міні-альбоми[ред.ред. код]

  • 1995Kill Kill Kill (Ripe Records)
  • 2003Live at Fireside Bowl (Liberation Records)
  • 2007A Benefit for Victims of Violent Crime (RCA Records)

Компіляція[ред.ред. код]

DVD[ред.ред. код]

  • 2004 — Death of a Nation (A-F Records)

Відеокліпи[ред.ред. код]

  • 2003 — «Turncoat» (The Terror State)
  • 2004 — «Death of a Nation» (The Terror State)
  • 2004 — «Post-War Breakout» (The Terror State)
  • 2004 — «Protest Song»
  • 2006 — «The Press Corpse» (For Blood and Empire)
  • 2006 — «1 Trillion Dollar$» (For Blood and Empire)
  • 2006 — «This Is the End (for You My Friend)» (For Blood and Empire)
  • 2006 — «War Sucks, Let’s Party» (For Blood and Empire)
  • 2007 — «911 for Peace (live)» (A Benefit for Victims of Violent Crime)
  • 2008 — «The Bright Lights Of America» (The Bright Lights Of America)
  • 2009 — «When all the lights go out» (The People Or The Gun)
  • 2010 — «The Economy Is Suffering… Let It Die» (The People Or The Gun)
  • 2012 — «This is the new sound» (The General Strike)
  • 2013 — «Broken Bones» (The General Strike)

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Учасники групи не оголошують свій вік публічно, а особливо Chris #2. На офіційному форумі в його профілі постійно зазаначається, що йому 19 років. Це давній жарт групи.[7]
  • Учасники групи жартівливо називають Кріса Хеда — «Gimmie».[8]
  • Дефіз між словами «Anti» та «Flag», за зізнаням Джастіна, був поставлений через неграмотність у питанні використання дефіса.[8]
  • Кріс Хед спочатку грав на бас-гітарі.[8]
  • В 2012 році Anti-Flag записали кавер на "панк-молебень", проведену групою Pussy Riot в Храмі Христа Спасителя. Композиція називається "Virgin Mary, redeem us of Putin"
  • В червні 2011 року вийшов "Russian tribute to Anti-flag". В записі прийняли участь: Чокнутый Пропеллер (Петрозаводск), Antreib (Москва), Болт69 (Тверь), Diagens (Москва) та інші. Тираж 500 екземплярів.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]