Argumentum ad baculum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Argumentum ad baculum (Звертання до сили, Звертання до палиці), це хиба, що виникає, коли особа загрожує використанням сили щоб примусити опонента погодитись із висновком. Як правило використовується у випадках, коли або немає доказів, або раціональна аргументація невірна або відсутня.

Коротко суть цієї хиби передає відома російська приказка «сіла єсть, ума нє надо». Використання погроз фізичної розправи із політичними опонентами є, на жаль, сучасним прикладом логічної хиби argumentum ad baculum. Argumentum ad baculum використовується, наприклад, у випадку, коли лоббіїст, чинячи тиск на депутата парламенту, нагадує тому про щедрі пожертвування на передвиборчу кампанію, котрі той втратить, якщо не підтримає деяку законодавчу ініціативу.

Шокуючим прикладом використання argumentum ad baculum у міжнародній політиці може слугувати наступний епізод із зустрічі союзників в Ялті незадовго до кінця Другої Світової Війни. Коли Вінстон Черчіль повідомив про те, що Папа Римський пропонує прийняти певне рішення по одному із питань післявоєнного облаштування Європи, Йосип Сталін висловив свою незгоду запитанням «І скільки ж боєздатних дивізій є у розпорядженні Папи Римського?».

Деякі послідовники прагматизму не тільки дотримуються думки, що argumentum ad baculum не є хибою, але також вважають, що багато наших переконань базуються саме на цьому «доказі».

Argumentum ad baculum є частковим випадком argumentum ad consequentiam, або звертання до наслідків.

Див. також[ред.ред. код]