Їжатка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Atherurus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Їжатка (Atherurus)
Atherurus
Atherurus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Підряд: Їжатцевиді (Hystricomorpha)
Родина: Їжатцеві (Hystricidae)
Рід: Їжатка (Atherurus)
Cuvier, 1829
Посилання
Вікісховище: Category:Atherurus
Віківиди: Atherurus
EOL: 42015
ITIS: 584605
NCBI: 34835
Fossilworks: 158794

Їжатка, або китицехвостий їжатець (Atherurus Cuvier, 1829) — рід родини їжатцеві (Hystricidae). Налічує 2 види тварин, один мешкає в Південно-Східній Азії, інший — у Центральній Африці.

Зовнішня морфологія[ред. | ред. код]

Шкура майже повністю вкрита голками, хоча на голові, ногах і нижніх частинах тіла вони м'якші. Голки по центру спини найдовші. Основна частина хвоста зодягнена подібно до спини, середня частина луската, а прикінцева частина має пучок товстої щетини. Забарвлення верхніх частин тіла — від сірувато-коричневого до чорнувато-коричневого кольору і окремі волосинки мають білуваті кінчики. Сторони блідіші, ніж спина, а нижні частини тіла майже білі. Хвостовий пучок від білуватого до кремово-темно-жовтого. Має відносно довге тіло; короткі, міцні лапи; короткі, заокруглені вуха. Частково перетинчасті ноги озброєні прямими кігтями. Хвіст довжиною від 1/4 до 1/2 довжини голова й тіла; хвіст легко ламається і часто втрачається.

Проживання та поведінка[ред. | ред. код]

Ці гризуни живуть у лісах на висоті до 3000 метрів. Вони ведуть виразно нічний спосіб життя, знаходячи укриття вдень ув отворах між коріннями дерев, у скелястих ущелинах, термітниках, печерах або ерозійних порожнинах. В основному наземні, але здатні стрибати на висоту більше ніж на 1 метр і можуть добре плавати. Їжею для них є, головним чином, зелень, кора, коріння, бульби і фрукти, іноді — культурні рослини, комахи і падло.

Використання в їжу[ред. | ред. код]

Їжатки слугують бушміт в нігерійській кухні.[1]

Таксономія[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jori, F.; Edderai, D.; Houben, Patrick; Paoletti, M. (7 січня 2005). Potential of Rodents for Minilivestock in Africa. Ecological Implications of Minilivestock. CRC Press. с. 39—60. doi:10.1201/9781482294439-9. ISBN 9780429078590.