BCAA

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Амінокислоти з розгалуженими боковими ланцюгами (англ. branched-chain amino acids, BCAA) — група протеїногенних амінокислот із розгалуженим аліфатичним бічним ланцюгом. До них належать лейцин, ізолейцин і валін. Всі три амінокислоти є незамінними для людини і не можуть синтезуватись в організмі de novo, тому повинні надходити із продуктами харчування[1]. Середній вміст цих амінокислот в харчових білках становить 20-25 %[2]. Хоча більша частина амінокислот метаболізується в печінці, амінокислоти з розгалуженими боковими ланцюгами підлягають катаболічним перетворенням в інших органах і тканинах, зокрема в скелетних м'язах, серці, нейронах, жировій тканині і нирках[1][2].

Крім очевидної ролі в будові молекул білків, амінокислоти з розгалуженими боковими ланцюгами мають багато інших функцій. Вважають, що при м'язовій роботі вони можуть використовуватися для синтезу проміжних сполук циклу три карбонових кислот і глюконеогенезу, тобто виступають в якості джерел енергії. Крім того, ці амінокислоти мають регуляторні функції: виступаючи в ролі сигнальних молекул, вони регулюють синтез і деградацію білків, клітинного метаболізму і росту, а також секрецію інсуліну[3].

Лейцин
Ізолейцин
Валін

Роль у структурі білків[ред.ред. код]

Лейцин, ізолейцин і валін є найбільш гідрофобними протеїногенними (входять до складу білків) амінокислотами, ця властивість визначає їхню роль у структурі білків. Гідрофобні амінокислотні залишки (у тому числі і амінокислоти з розгалуженими боковими ланцюгами) зустрічаються у відносно великій кількості у внутрішніх частинах водорозчинних глобулярних білків, на поверхні доменів мембранних білків, що взаємодіють з ліпідами мембран, на поверхнях контактів між окремими α-спіралями, що входять у склад фібрилярного білка. Залишки амінокислот з розгалуженими боковими ланцюгами беруть участь у гідрофобних взаємодіях — слабких взаємодіях, які поряд із водневими зв'язками, іонними зв'язками і Ван-дер-Ваальсовими силами забезпечують стабільність третинної структури білка. Поряд з такою загальною структурною роллю, амінокислоти з розгалуженими боковими ланцюгами можуть виконувати і специфічні функції: ці амінокислоти важливі для зв'язування молекул кисню міоглобіном і гемоглобіном, а також для зв'язування субстрату і каталітичної активності різних ферментів[2].

Застосування[ред.ред. код]

В медицині використовуються розгалужені амінокислоти при цирозі печінки і в інтенсивній медицині. Дискутується використання їх в геріатрії. В спорті використовуються розгалужені амінокислоти і важкій атлетиці в якості БАДів. для побудови нових м'язів 35 % всіх амінокислот в м'язах.

Значення в медицині[ред.ред. код]

При генетичному порушенні окисного декарбоксилювання амінокислот з розгалуженими ланцюгами розвивається спадкове захворювання лейциноз.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Huang Y., Zhou M., Sun H., Wang Y. (2011). «Branched-chain amino acid metabolism in heart disease: an epiphenomenon or a real culprit?». Cardiovasc Res 90 (2). с. 220—223. doi:10.1093/cvr/cvr070. PMID 21502372. 
  2. а б в Brosnan J. T., Brosnan M. E. (2006). «Branched-chain amino acids: enzyme and substrate regulation». J. Nutr. 136 (1 Suppl). с. 207S—211S. PMID 16365084. 
  3. Yoshizawa F. (2012). «New therapeutic strategy for amino acid medicine: notable functions of branched chain amino acids as biological regulators». J. Pharmacol. Sci. 118 (2). с. 149—155. PMID 22293293.