BRIC

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Країни BRIC на мапі світу
Лідери країн BRIC в 2008 році: Манмоган Сінґх (Індія), Дмитро Медведєв (Росія), Ху Цзіньтао (КНР) і Луїс Інасіу Лула да Сілва (Бразилія)

BRIC (від англ. Brazil, Russia, India, China — «Бразилія, Росія, Індія, Китай») — група найбільших за площею та населенням країн, що розвиваються, термін, який часто використовується в економіці. Цей акронім запропонований банком Goldman Sachs (Ґолдман Сакс) 2001 року[1][2].

Після приєднання ПАР до БРІКу 18 лютого 2011 року, індійський міністр фінансів оголосив, що відтепер група називатиметься BRICS. Великі розміри цих країн і багато населення забезпечують швидкий розвиток і, за оцінками Ґолдман Сакс, до 2050 року їхні економіки разом можуть перевищити сукупний обсяг економік найбагатших сучасних розвинених країн (Великої сімки).

Послідовність букв у слові визначається не лише милозвучністю, але і тим, що саме слово в англійській транскрипції BRICS звучить як англійське слово «bricks» — «цеглини», таким чином, термін використовується як позначення групи країн, за рахунок зростання яких багато в чому забезпечуватиметься майбутнє зростання світової економіки і фондових ринків зокрема.

Ґолдман Сакс не передбачав наявність координації економічних політик між країнами БРІК. Тим більше не передбачалося, що країни БРІК сформують економічний блок або офіційну торговельну асоціацію, як Європейський союз. Проте, з часом з'явилися ознаки, що «чотири країни БРІК прагнуть сформувати політичний клуб» або «союз», і таким чином перетворити «свою зростаючу економічну владу в більший геополітичний „вплив“». Одна з недавніх ознак — саміт міністрів закордонних справ країн в 2009 в Єкатеринбурзі. Члени БРІК є найбільшими серед країн, що швидко розвиваються. Вигідне розташування цих країн забезпечує наявність в них багатьох важливих для світової економіки ресурсів:

  • Бразилія — багата сільськогосподарською продукцією,
  • Росія — найбільший у світі експортер мінеральних ресурсів,
  • Індія — дешеві інтелектуальні ресурси,
  • Китай — дешеві трудові ресурси,
  • Південна Африка — природні ресурси.

Це головні ресурси, на які спираються економіки цих країн. Висока чисельність населення країн обумовлює дешевизну праці в них і, відносно високі темпи економічного зростання. Зрештою, прогнозується, що значні розміри економік цих країн в майбутньому дозволить їм трансформувати економічне зростання в політичний вплив, що призведе до формування нової економічної еліти і понизить вплив «золотого мільярда».

Теза БРІК[ред.ред. код]

Тезою БРІК Голдман-сакс стверджує, що економічний потенціал Бразилії, Росії, Індії і Китаю такий, що вони можуть стати чотирма домінуючими економічними системами до 2050 року. Тезу запропонував Джим O'Ніл, глобальний економіст Ґолдман Сакс. Ці країни займають більш ніж 25% світового суходолу, 40% населення і мають об'єднаний валовий внутрішній продукт (ПКС) 15.435 трильйонів доларів. Майже в кожному порівнянні вони будуть найбільшим глобальним об'єктом. Ці чотири країни серед найбільших і найбільш швидко зростаючих ринків, що формуються.

Ґолдман Сакс не стверджував, що ці чотири країни створять політичний союз (подібний до Європейського союзу) або будь-яку офіційну торговельну асоціацію (як АСЕАН). Проте ці країни зробили кроки зі збільшення своєї політичної співпраці — головним чином задля впливу на становище Сполучених Штатів в основних торговельних угодах або, через неявну загрозу політичної співпраці, як спосіб отримувати політичні вигоди від Сполучених Штатів — такі як запропонована ядерна співпраця з Індією.

Шлях до 2050 року[ред.ред. код]

Теза БРІК (на основі статті "Мріючи про БРІК: Шлях до 2050 року) передбачає, що Бразилія, Росія, Індія і Китай змінили власні політичні системи щоб увійти в систему глобального капіталізму. Ґолдман Сакс передбачає, що Китай з Індією будуть домінуючими глобальними постачальниками товарів промислового призначення і послуг, а Бразилія і Росія стануть домінуючими постачальниками сировини. Таким чином, вірогідна співпраця є логічним кроком БРІК, оскільки Бразилія і Росія разом логічно стають постачальниками Індії й Китаю. Таким чином, БРІК має потенціал сформувати сильний економічний блок — подібно державам «Великої Вісімки». Бразилія домінує у виробництві сої і залізної руди, водночас Росія має можливост величезних поставок нафті і природного газу. Теза Ґолдман Сакс, таким чином, документує, що предмети вжитку, робота, технології і компанії віддаляються від США як від свого центру.

Після закінчення холодної війни або навіть раніше, уряди країн БРІК почали економічні або політичні реформи, щоб зробити їхні країни частиною світової економічної системи. Для конкурентоздатності на світовому ринку ці країни одночасно зробили наголос на освіті, іноземних інвестиціях, внутрішньому споживанні і внутрішньому підприємництві. Згідно з дослідженням, в Індії є потенціал найбільшого зростання серед чотирьох країн БРІК впродовж наступних 30-50 років. Головна причина — зниження робочого віку населення Індії і Бразилії станеться пізніше, ніж у Росії і Китаю.

Перший звіт Ґолдман Сакс[ред.ред. код]

Глобальна економічна команда Ґолдман Сакс 2005 року випустила звіт з дослідження БРІК. Звіт стверджує, що в країнах БРІК кількість осіб з річним доходом понад 3 000 $ подвоїться протягом трьох років і досягне 800 мільйонів осіб впродовж десятиліття. Це передбачає значне збільшення середнього класу в цих країнах. Обраховано, що до 2025 року в країнах БРІК осіб, які заробляють понад 15 000 $, може бути понад 200 мільйонів. Це означає, що величезний попит не буде обмежено лише основними товарами, а й вплине на дорожчі товари. Згідно зі звітом, спершу Китай, а десятиліття потому Індія почнуть домінувати над світовою економікою. Однак, незважаючи на зростання, середній рівень багатства людей в розвиненіших економіках продовжить випереджати середній показник в країнах БРІК. Ґолдман Сакс оцінює, що до 2025 року дохід на душу населення в шести найбільш густонаселених країнах ЄС перевищить 35 000 $, водночас лише приблизно в 24 мільйонів осіб у БРІК будуть подібні рівні доходу.

Звіт також висуває на перший план велику неефективність Індії у використанні енергії і згадує про значну недопредставленість цих економік на глобальних ринках капіталу. Звіт також підкреслює величезне населення БРІК, яке зможе відносно легко перевищити сукупне багатство «Великої Шістки», водночас рівні доходу на душу населення залишаються значно нижче за норму сучасних промислово розвинених країн. Це явище торкнеться світових ринків, оскільки багатонаціональні корпорації спробують використовувати у своїх інтересах величезні потенційні ринки БРІК, виробляючи, наприклад, набагато дешевші автомобілі й інші товари промислового призначення, доступні споживачам у межах БРІК замість розкішних моделей, які нині приносять великі доходи в автомобілебудуванні. Індія і Китай вже почали робити свою присутність відчутною в обслуговуванні і виробничому секторі на світовій арені. Розвинені економіки світу вже помітили цей факт.

Другий звіт Ґолдман Сакс[ред.ред. код]

Звіт, складений провідними авторами Тушаром Поддаром і Євою І, пояснює «зростаючу спроможність Індії до зростання». У звіті є оновлені числа проектування, приписані зростаючим тенденціям зростання Індії за попередні чотири роки. Ґолдман Сакс стверджує, що «вплив Індії на світову економіку буде більшим і швидшим, ніж вказний у попередньому дослідженні БРІК». Вони відзначили істотні галузі наукових досліджень і розвитку, і експансію, яка призведе до процвітання зростаючого середнього класу.

В Індії є 10 з 30 найбільш швидко зростаючих міських районів у світі і, ґрунтуючись на тенденціях, що відбуваються, ми оцінюємо, що 700 мільйонів осіб рушать в міста до 2050 року. Це матиме істотне значення для попиту на міську інфраструктуру, нерухомість і послуги.

У переглянутих даних 2007 року, заснованих на збільшеному і постійному зростанні, великому припливі іноземного прямого інвестування, Голдман-сакс передбачає, що «з 2007 до 2020 років валовий внутрішній продукт Індії на душу населення, виражений в доларах США, зросте вчетверо» і що індійська економіка перевершить Сполучені Штати до 2043 року. Це означає, що ці чотири країни як група наздоженуть G7 до 2032 року.

Показники БРІК[ред.ред. код]

«Економіст» видає щорічні таблиці соціально-економічної національної статистики у своєму «Кишеньковому світі в діаграмах» (Pocket World in Figures). Прогнозування світового ранжування країн БРІК і економічних систем відповідно до різних категорій створює камінь спотикання для розуміння загального в економічних основах БРІК. Економічні аргументи дають можливість зарахувати до БРІК, наприклад, Мексику, водночас зарахування ПАР до цієї групи необґрунтоване. Робота Ґолдман Сакс, опублікована у грудні 2005 року, пояснила, чому Мексика не увійшла до початкового БРІКу. З роботи випливає, що серед розглянутих країн лише в Мексики і, можливо, в Кореї є потенціал, щоб конкурувати з БРІК, але вони мають економіки, які засновники БРІКу вирішили одразу виключити, оскільки вважали їх розвиненішими. За цією працею Мексика стає шостою за розміром економікою, зайнявши позицію перед Росією.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Геополитика / Гл. ред. Савин Л.В.;Каф. социол. междунар. отношений социол. ф-т МГУ им. М.В. Ломоносова. Информ.-аналитич. изд. М.: (Б. тип.), 2012. Вып. XVIII. БРИКС. 92 с. Б. тир. ISBN/ISSN 2221-2868