Bacillus subtilis
| Bacillus subtilis | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 B. subtilis, спори забарвлені синім
|
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| Bacillus subtilis (Ehrenberg 1835), Cohn 1872 |
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
Bacillus subtilis — грам-позитивна аеробна ґрунтова бактерія, як і всі представники роду, утворює ендоспори. Вперше була описана в 1835 році Еренбергом як Vibrio subtilis, в 1872 році була перейменована Коном на Bacillus subtilis та стала типовим видом роду. В українській літературі трапляється назва «сінна паличка» через те, що культури накопичення цього мікроорганізму отримують з сінного екстракту. Є продуцентом деяких пептидних антибіотиків та ферментів (амілази, протеази), що отримуються промислово. Також ця бактерія — модельний організм для дослідження грам-позитивних бактерій.
Зміст |
[ред.] Біологічні властивості
B. subtilis — паличкоподібна бактерія розмірами 3-5x0,6 мікрон. Ендоспори овальні, не перевищують розміру клітини, розташовані центрально. Кожна клітина має кілька джгутиків (перитрих), рухома.
Колонії сухі, дробнозморшкуваті, бархатисті, безбарвні або рожеві. Край колонії хвилястий. Росте на МПА, МПБ, а також на середовищах, що містять рослинні залишки, на простих синтетичних живильних середовищах для гетеротрофів. Ця бактерія — хемоорганогетеротроф, амоніфікує білки, розщеплює крохмаль, глікоген.
[ред.] Геном
Геном B. subtilis штаму 168 представлений кільцевою дволанцюжковою молекулою ДНК розміром 4214814 пар основ і містить 5279 генів, з яких 5163 кодують білки, вміст ГЦ 43,51 %[1], геном містить принаймні два ori сайти (діялнки початку реплікації)[2]. Також досліджене біологічне різманіття штамів B. subtilis на рівні геному, гени, що відповідають за синтез антибіотиків, синтез компонентів клітинної стінки, споруляциі, і проростання спор є високоваріабельними[3].
[ред.] Патогенез та псування харчових продуктів
B. subtilis зазвичай не вважається патогеном людини, проте інколи здатна викликати отруєння їжі токсинами[4]. Її спори здатні виживати при значному та тривалому нагрівання, тому не вмирають при звичайних методах приготування їжі. При проростанні спор при зберіганні продуктів, бактерія викликає утворення слизкого шару на поверхні продуктів, за що відповідають довгі полісахариди, які вона секретує.
[ред.] Використання в промисловості
B. subtilis є важливим продуцентом протеаз, амілаз, амінокислот і деяких полісахаридів. Зокрема, протеаза цього організму (субтілізин) використовується як компонент миючих засобів і для видалення волосся при виробництві шкір. Також є продуцентом пептідних антибіотиків. Зважаючи на наявність антагоністичних властивостей проти фітопатогенів, використовується в біозахисті рослин.
[ред.] Модельний організм
B. subtilis дуже придатна до генетичних маніпуляцій, черех що стала популярним модельний організм/модельним організмом для численних лабораторних досліджень, зокрема досліджень споруляції, що є прикладом диференціації клітин. Також ця бактерія має численні джгутики, що надають бактерії можливості швидко рухатися. Через популярність в якості лабораторного модельного організму, B. subtilis часто називають грам-позитивним еквівалентом Escherichia coli, найбільш дослідженої грам-негативної бактерії.
[ред.] Посилання
- ↑ Bacillus subtilis 168 Genome Page
- ↑ http://www.pubmedcentral.nih.gov/picrender.fcgi?artid=1213236&blobtype=pdf
- ↑ http://jb.asm.org/cgi/content/abstract/189/3/1163
- ↑ Ryan KJ, Ray CG (editors) Sherris Medical Microbiology 4th ed.. — McGraw Hill, 2004. ISBN 0-8385-8529-9.
