Barrett M82

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Barrett m82)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Barrett M82
Тип Великокаліберна снайперська гвинтівка
Походження США США
Історія використання
На озброєнні 1989-досі
Оператори Див. На озброєнні
Історія виробництва
Розробник Barrett Firearms Manufacturing
Розроблено 1980
Виробник Barrett Firearms Manufacturing
Вартість одиниці $8,900
Виготовлення 1982-досі
Варіанти M82A1, M82A1A, M82A1M, M82A2, M82A3, M107, M107A1, M107CQ
Характеристики
Вага

M82A1:

  • 13,5 кг (20" ствол)
  • 14,0 кг (29" ствол)
Довжина

M82A1:

  • 120 см (20" ствол)
  • 140 см (29" ствол)
Довжина ствола

M82A1:


Набій .50 BMG
.416 Barrett
Дія Поворотний затвор, Віддача ствола
Дульна швидкість 853 м/с
Дальність вогню
Максимальна 1800 м
Система живлення 10-ти зарядний знімний магазин

Barrett M82 у Вікісховищі

Barrett M82 (M82A1, M82A3, M107) — великокаліберна снайперська гвинтівка під набій .50 BMG (12,7×99 мм НАТО) виробництва американської компанії «Barrett Firearms».

Історія[ред. | ред. код]

Снайперська гвинтівка була створена американцем Ронні Барреттом (англ. Ronnie Barrett). Не маючи відповідної освіти та досвіду у виробництві зброї він зумів у 1980 році сконструювати та виготовити перші робочі зразки у своєму гаражі. Для масового виготовлення цієї гвинтівки її автор організував власне підприємство, що отримало назву «Barrett Firearms Manufacturing». Після відмови провідних збройних фірм, таких як Winchester і Fabrique National, він починає малосерійне збирання для внутрішнього ринку США. У 1986 році він засновує фірму Barrett Firearms, яка приступає до серійного випуску гвинтівок Barrett M82A1. У 1987 Барретт отримує патент на свій винахід. У 1989 році армія Швеції придбала 100 гвинтівок Barrett M82A1, а в ході операцій «Буря в пустелі» і «Щит пустелі» декілька сотень гвинтівок купила армія США.

Опис[ред. | ред. код]

Ударно-спусковий механізм ударного типу, режим вогню тільки одиночний. Ствольна коробка M82 сталева, сконструйована з двох половин: верхньої та нижньої. На верхній половині розташоване кріплення для оптичного прицілу та складна ручка для носіння. На нижній половині змонтовані УСМ та приймач магазина. Ствол гвинтівки холодноковане, завдовжки 737 мм. Воно має поздовжні ребра для охолодження. Barrett оснащений двокамерним гальмом-компенсатором, що поглинає 30% віддачі. Основним недоліком є те, що така конструкція не приховує полум'я пострілу.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Масса, кг; 14 (з 737-мм стволом), 13,5 (з 508-мм стволом), 14,75 (M82A2)
  • Довжина, мм: 1450 (з 737-мм стволом), 1220 (с 508-мм стволом), 1409 (M82A2)
  • Патрон: 12,7×99 мм НАТО
  • Калібр, мм: 12,7
  • Початкова швидкість кулі, м/с: 853 (M82A1), 900 (M82A2)
  • Максимальна дальність, м: 1800 (M82A1), 1600 (M82A2)
  • Приціл: складний відкритий, присутня рейка Пікантіні для встановлення різних прицілів.
  • Вид боєпостачання: знімний коробчатий магазин на 10 патронів.

Модифікації[ред. | ред. код]

З початку серійного виробництва Barrett M82 декілька разів модифікувався:

  • Barrett M82 — Базова версія гвинтівки.
  • Barrett M82A1 — перша і на даний момент найбільш розповсюджена модифікація під назвою «Light Fifty». Ця модель з'явилася у 1986 році і мала незначні модифікації в конструкції. Саме на M82A1 були введені характерні для всіх Барреттів дульні компенсатори.
  • Barrett M82A1M — модифікована версія M82A1. Нова модель отримала відкриті прицільні пристрої (на випадок виходу з ладу основного, оптичного), під прикладом гвинтівки з'явилась додаткова складна сошка, що забезпечує кращу стійкість при стрільбі.
  • Barrett M82A2 — «радикально» модифікована модель, що виконана за схемою «Буллпап». M82A2 розроблено спеціально для стрільби по повітряних цілях («звичайні» моделі розраховані на ураження наземних), стрільба повинна була вестись тільки з плеча, щоб зменшити відбій. Тому як плечовий упор використаний прийомник магазина, оснащений спеціальною накладкою. Ця модель була швидко знята з виробництва через відсутність попиту.
  • Barrett M82A3 — ця модифікація була проведена для Морської піхоти США. Від M82A1M вона відрізнялася відсутністю додаткової сошки під прикладом і рукоятки для переносу.
  • Barrett M82A1/M107 (XM107) — остання на даний момент модифікація цієї гвинтівки. Фактично це M82A1M, але з невеликими технічними змінами, метою яких є підвищення надійності даної гвинтівки.
  • Barrett M107CQ (M82A1/M107CQ) — варіант, призначений для використання на вертольотах та бронетехніці. Основна відмінність від базового варіанту — вкорочений на 9 дюймів ствол(508 мм проти 737 мм в стандартному зразку).

M107 є черговою покращеною моделлю. На базі М107 існує модифікація М107А1 з вкороченим стволом. На даний момент ця модифікація дуже популярна.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Основним початковим моментом для розвитку подібної зброї стало час операцій «Щит пустелі» і «Буря в пустелі». Саме там перед однією з найбільших армій світу виникла гостра необхідність далекобійної і точної зброї, здатної вражати не тільки живу силу противника на відкритих ділянках місцевості, а й за легкими укриттями, а також для знищення легкоброньованої техніки і транспортних засобів.

російсько-Українська війна[ред. | ред. код]

В грудні 2017 року американський уряд за схвалення Президента США надав дозвіл на продаж Україні партії гвинтівок Barrett M107A1 разом зі снайперськими набоями та іншим пов'язаним обладнанням на загальну суму $41,5 млн[1][2]. Дане рішення стало першим випадком продажу озброєнь (так званої летальної зброї) Сполученими Штатами Україні від початку російсько-української війни в 2014 році[3].

Слід зазначити, що певна кількість гвинтівок даного сімейства була негласно придбана ще і в 2014—2015 роках в інтересах підрозділів спеціального призначення та знайшла своє застосування у Війні на сході України[4][5].

На початку червня 2022 року шведський уряд запропонував передати Україні додаткові оборонні засоби у вигляді протикорабельного ракетного комплексу RBS 17, снайперських гвинтівок AG 90 (шведське позначення гвинтівки Barrett M82) та боєприпасів до них, а також додатково 5000 шведських безвідкотних протитанкових гранатометів AT4[6].

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

26 лютого 2016 року штат Теннессі назвав модель Barrett M82 своєю офіційною гвинтівкою штату.[7][8]

Оператори[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

Україна оплатила 90 великокаліберних снайперських гвинтівок Barrett M82 зі США та 20 комплексів протидії дронам EDM4S-UA з Литви через Агентство НАТО з підтримки та постачання (NSPA) на початку 2021 року, проте у травні Німеччина та Нідерланди виступили проти продажу та заблокували його[22]. Зокрема, тогочасний міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас виступив категорично проти постачання «летальних озброєнь» Україні[23].

За даними німецького видання Bild Нідерланди стали на бік Німеччини за вказівкою з Берліна, бо уряд Меркель не хотів створювати враження, ніби він єдиний, хто виступає проти продажу[22].

Після виборів та утворення нового уряду в грудні 2021 року постачання протидронної зброї EDM4S-UA було розблоковано. Але блокада на постачання гвинтівок зі США ще не переглядалась[22][23].

Під час російського вторгнення певна кількість гвинтівок була передана ЗСУ нідерландською владою.[24]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олександр Голубов (22 грудня). Сенсаційні гвинтівки, або Чи матиме Україна прорив з американською зброєю. http://www.dw.com/uk. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017. 
  2. Навіщо українській армії американські гвинтівки?. http://www.bbc.com/ukrainian. BBC Україна. 21 грудня 2017. Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 26 грудня 2017. 
  3. а б Josh Rogin (20 грудня 2017). Trump administration approves lethal arms sales to Ukraine. Washington Post. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017. 
  4. снайперские винтовки Barrett M82 (M107) на вооружении ВСУ. uyu1.wordpress.com. 2015/03/19. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017. 
  5. а б Роман Ганкевич (15 липня 2015). Спецназ ЗСУ отримав снайперські супер-гвинтівки. Zaxid.NET. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017. 
  6. Україна отримає від Швеції гвинтівки AG 90 та 5000 гранатометів. Мілітарний. 6 червня 2022. 
  7. STOCKARD, SAM. Rutherford County home to official state firearm. The Murfreesboro Post (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 11 лютого 2019. 
  8. Tennessee names the Barrett .50 caliber as the state's official rifle. timesfreepress.com. 2016-02-24EST11:27:12-18000. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019. 
  9. 50 JAHRE JAGDKOMMANDO [Архівовано 7 вересня 2015 у Wayback Machine.](нім.)
  10. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае Gander, Terry (2006). Jane's Infantry Weapons 2006–2007. London: Jane's Information Group. с. 22. ISBN 0-7106-2755-6. 
  11. Ruční Zbraně AČR [Архівовано 29 лютого 2012 у Wayback Machine.](чес.). Ministerstvo obrany České republiky — AVIS, 2007. pp. 70-73. ISBN 978-80-7278-388-5. Accessed April 5, 2010.
  12. Disarmament.un.org[недоступне посилання з лютого 2019]
  13. Georgian Army. Georgian Army. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 25 червня 2007. 
  14. Redaktion Heer. Scharfschützengewehr G82 [Архівовано 17 лютого 2010 у Wayback Machine.] (нім.). Сухопутні війська Німеччини, 30 July 2007. Accessed April 5, 2010.
  15. Swami, Praveen (8 квітня 2009). Mumbai Police modernisation generates controversy. с. 1 ("front page"). Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 5 квітня 2010. 
  16. The Engineering Corps Prepares for 2011 [Архівовано 28 січня 2011 у Wayback Machine.]. IDF Spokesperson, 25 January 2011.
  17. Shea, Dan (Spring 2009). «SOFEX 2008». Small Arms Defense Journal, p. 29.
  18. Kahwaji, Riad (13 листопада 2007). Lebanon: Foreign Arms Vital to Hizbollah Fight. Defense News. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 грудня 2014. 
  19. Thompson, Leroy (December 2008). Malaysian Special Forces. Special Weapons. Архів оригіналу за 30 грудня 2009. Процитовано 10 лютого 2010. 
  20. GROM Polish Special Forces. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 2 серпня 2010. 
  21. Pakistan Army. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 16 грудня 2014. 
  22. а б в Меркель блокувала продаж зброї Україні, — Bild. Ukrainian Military Pages. 14 грудня 2021. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021. 
  23. а б Thomas Gutschker (13 грудня 2021). NATO genehmigt Drohnenabwehrsystem für Kiew. Faz.net. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021. 
  24. Ukraine to receive ex-Dutch sniper rifles | Shephard. www.shephardmedia.com (англ.). Процитовано 19 лютого 2023. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]