Bell P-39 Airacobra

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Белл P-39 Аерокобра
Bell P-39 Airacobra
P-39Q У музеїBell P-39 Airacobra
P-39
Призначення: винищувач 
Перший політ: квітень 1939 
Прийнятий на озброєння: 1941 
На озброєнні у: США, СРСР, Велика Британія, інші 
Історія виробництва
Виробник: Белл 
Всього збудовано: 9584 
Характеристики
Екіпаж: 1 чол.
Максимальна швидкість (МШ): 605 км/г
Дальність польоту: 1770 км
Практична стеля: 10 700 м
Швидкопідйомність: 17 м/с
Розміри
Довжина: 9,2 м
Висота: 3,8 м
Розмах крил: 10,4 м
Площа крил: 19,8 м²
Маса
Споряджений: 3347 кг
Силова установка
Двигуни: Еллісон V-1710-85 
Тяга (потужність): 1200 к.с. 
Озброєння
Гарматне озброєння: 1 гармата (37 мм), 4 кулемета (12,7 мм) 
Боєзапас: 1x30 сн., 2x200 наб., 2x300 наб. 
Підвісне озброєння авіабомби 

Белл P-39 Аерокобра (англ. Bell P-39 Airacobra) — американський винищувач періоду Другої світової війни, що відрізнявся незвичайною для свого часу конструкцією (двигун розташовувався позаду кабіни пілота). Літак мало використовувався Військово-повітряними силами США унаслідок низької висотності (ефективний проти сучасних йому німецьких і японських літаків до 3000 м), але поставлявся на експорт і зарекомендував себе найкращим чином в складі ВПС СРСР, де на P-39 літали такі результативні аси, як Олександр Покришкін, Амет-Хан Султан і Григорій Речкалов.

Більше половини «Кобр» була поставлена по ленд-лізу в Радянський Союз. Подальшим розвитком конструкції P-39 з'явилася P-63 Королівська кобра, поліпшена за участю інженерів ЦАГІ, які тестували літаки.

Посилання[ред.ред. код]


Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.