Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Белл P-39 Аерокобра
Bell P-39 Airacobra |
  |
| P-39 |
| Призначення: |
винищувач |
| Перший політ: |
квітень 1939 |
| Прийнятий на озброєння: |
1941 |
| На озброєнні у: |
США, СРСР, Великобританія, інші |
| Історія виробництва |
| Виробник: |
Белл |
| Всього збудовано: |
9584 |
| Характеристики |
| Екіпаж: |
1 чол. |
| Максимальна швидкість (МШ): |
605 км/г |
| Дальність польоту: |
1770 км |
| Практична стеля: |
10 700 м |
| Швидкопідйомність: |
1140 м/с |
| Розміри |
| Довжина: |
9,2 м |
| Висота: |
3,8 м |
| Розмах крил: |
10,4 м |
| Площа крил: |
19,8 м² |
| Маса |
| Споряджений: |
3347 кг |
| Силова установка |
| Двигуни: |
Еллісон V-1710-85 |
| Тяга (потужність): |
1200 к.с. |
| Озброєння |
| Гарматне озброєння: |
1 гармата (37 мм), 4 кулемета (12,7 мм) |
| Боєзапас: |
1x30 сн., 2x200 наб., 2x300 наб. |
| Підвісне озброєння |
авіабомби |
Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті
Белл.
Белл P-39 Аерокобра (англ. Bell P-39 Airacobra) — американський винищувач періоду Другої світової війни, що відрізнявся незвичайною для свого часу конструкцією (двигун розташовувався позаду кабіни пілота). Літак мало використовувався Військово-повітряними силами США унаслідок низької висотності (ефективний проти сучасних йому німецьких і японських літаків до 3000 м), але поставлявся на експорт і зарекомендував себе найкращим чином в складі ВПС СРСР, де на P-39 літали такі результативні аси, як Олександр Покришкін і Григорій Рєчкалов.
Більше половини «Кобр» була поставлена по ленд-лізу в Радянський Союз. Подальшим розвитком конструкції P-39 з'явилася P-63 Королівська кобра, поліпшена за участю інженерів ЦАГІ, які тестували літаки.
Посилання [ред.]
|
|
|
|
Числове позначення виробника
|
|
|
|
|
|
|
За призначенням
|
|
|
Винищувачі
|
|
|
|
Ударні вертольоти
|
|
|
|
Вертольоти нагляду та
загального користування
|
|
|
|
Комерційні вертольоти
|
|
|
|
Гвинтокрили
|
|
|
|
Вертольоти, що не випускалися
|
|
|
|
Експериментальні апарати
|
|
|
|
|
