Bell UH-1 Iroquois

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
UH-1 Iroquois
Солдати 9-го ескадрону 1-шої кавалерії висаджуються з UH-1D
Солдати 9-го ескадрону 1-шої кавалерії висаджуються з UH-1D
Тип Багатоцільовий вертоліт
Розробник Bell Helicopter
Виробник Bell Helicopter
Перший політ 20 жовтня 1956
Початок експлуатації 1960
Статус експлуатується у комерційних компаніях і арміях світу
Основні експлуатанти Армія США
Роки виробництва 1956–1986
Одиниць вироблено >16,000
Вартість одиниці 4,7 млн. $

Bell UH-1 «Ірокез» (прізвисько «Х'юі») — військовий гелікоптер з одним турбінним двигуном, двохлопатевим головним ротором та ротором на хвості. Гелікоптер розроблений у 1952 році компанією Bell Helicopter для Армії США у якості машини для порятунку ранених та доставки. Перший виліт здійснив 20-го жовтня 1956 року. Гелікоптер поставили на конвеєр у 1960-му. Це був перший турбінний гелікоптер Армії США. Свою доцільність гелікоптер довів протягом В'єтнамської війни. Там він отримав прізвисько «Х'юі» (англ. Huey) від маркування HU-1. Під час війни приблизно 7 000 гелікоптерів було переправлена у В'єтнам.

Розробка[ред.ред. код]

У 1952 році армія визначила вимоги для нового гелікоптера для медичної евакуації, для тренування пілотів і загального використання. Військові визнали, що існуючі гелікоптери були занадто великими, малосильними, або були занадто складні для обслуговування. У листопаді 1953-го року переглянуті військовими вимоги були представлені Міністерством оборони. Двадцять компаній, що намагалися вибороти контракт, представили свої конструкції, в тому числі з Bell Helicopter Model 204 з газотурбінними двигунами. 23 лютого 1955-го року армія оголосила про своє рішення — обрати Bell і побудувати три екземпляри моделі 204 для тестування. Прототипи отримали назву XH-40.

Конструкція та озброєння[ред.ред. код]

UH-1 має металевий фюзеляж напівмонококової конструкції з трубчастими полозами посадки і двома лопатями на головному роторі. Ранні UH-1 моделі мали один газотурбінний двигун Lycoming T53 з потужністю від 700 к.с. (522 кВт) до 1400 к.с. (1040 кВт). Пізніше UH-1 та пов'язані з ними моделі будуть оснащені двома двигунами і чотирма лопатями роторів.

Всі літаки в UH-1 сім'ї мають схожу конструкцію. UH-1H став наймасовішою версію цього гелікоптера. Основна його структура складається з двох поздовжніх головних балок, які проходять під пасажирською кабіною до носа і назад до точки кріплення хвостової балки. Головні балки розділені поперечними перегородками і забезпечують несучу конструкцію для кабіни, шасі, підлоги з паливними баками, трансмісії, двигуна і хвостової балки. Вертикальні балки спочатку були алюмінієвими, але згодом змінені на сталь, у зв'язку з тріщинами що з'являлися під час польоту. Напівмонококова хвостова балка кріпиться до фюзеляжу за допомогою чотирьох болтів.

Механічне оснащення UH-1H включає в себе двигун, трансмісію, щоглу ротора, лопаті несущого гвинта, хвостовий гвинт, карданний вал і 42 та 90 градусні редуктори. Трансмісія — планетарного типу та знижувач потужності двигуна до 324 оборотів в хвилину для несущого гвинта. Дволопатева, напівтверда конструкція ротора були запозичені з ранніх моделей Bell, таких як Bell 47, з яким UH-1H має спільні риси дизайну. Дволопатева система зменшує місце для зберігання гелікоптерів, натомість дає вищий рівень вібрації.

Паливна система складається з п'яти з'єднаних між собою паливних бака, три з яких встановлені за трансмісією і два з яких знаходяться під підлогою кабіни. Шасі складається з двох аркових труб, що кріплять полози. Полози мають змінне покриття, щоб запобігти знос самих труб. На полози можуть встановлюватися лижі і надувні поплавці.

Кабіна складається з двох пілотних місць. Салон може містити до 13 пасажирів. Усі пасажирські сидіння виготовлені з алюмінієвих труб та полотна і легко знімаються. Салон також може бути оснащений шістьма носилками, внутрішніми рятувальними лебідками, додатковими паливними баками, прожекторами та іншими пристроями. Доступ в салон здійснюється через дві розсувні двері та дві невеликі навісні панелі. Двері і навісні панелі можуть бути зняті для польоту або двері можуть бути закріплені у відкритому стані. Пілоти залазять у гелікоптер через окремі навісні двері.

Подвійне управління UH-1H є звичайним для гелікоптерів і складається з однієї гідравлічної системи, колективного важелю і рульових педалей. Важелі оснащені вбудованими дроселями, хоча вони не використовуються для контролю обертів несущого гвинта, який автоматично регулюється, проте вони використовуються для запуску і зупинки двигуна.

Типове озброєння «Х'юі»

З озброєння на UH-1H може бути встановлені кормові кулемети, кулемети системи гатлінга та ракетниці по бокам гелікоптера, що приводяться у дію пілотами. У дверях по обох боках гелікоптера були вмонтовані чотири кулемети М60 на станку, які управлялися кулеметниками. Це була одна з найнебезпечніших професій під час війни, тому їх зазвичай не вистачало. Типовою ситуацією для часів В'єтнамської війни була наявність всього одного кулеметника на борту.

Історія використання[ред.ред. код]

Перші гелікоптери поставили у 101-ту повітряно-десантну дивізію США у форт Кемпбел, штат Кентуккі. Хоча їх поставили тільки для тестування, армія скоро перекинула їх у В'єтнам у березні 1962-го.

UH-1 «Х'юі» став символом інтервенції США у В'єтнам і зайняв своє місце не лише у військових діях, але і культурі. Наприклад, його використовували у сцені атаки гелікоптерів фільму «Апокаліпсис сьогодні» під звуки «Польоту валькірій» німецького композитора Вагнера. Під час війни він виконував різноманітні операції: штурм з повітря, логістика, евакуація, пошукові операції, підтримка з повітря. Першою широкоформатною битвою, у якій брали участь UH-1 «Х'юі», була битва у долині Я Дранг. Хід битви був визначений за допомогою гелікоптерів, що доставляли підкріплення на зони висадки. Оскільки UH-1 був дорогим гелікоптером, існували офіційні обмеження у висоті, на якій він повинен летіти, щоб не можливо було дістати легким озброєнням з землі. Однак на практиці пілоти нехтували правилами і використовували «Х'юі» на рівні висоти дерев. Загони розвідки спеціально літали низько, провокуючи партизан, щоб виявити їх місцеположення. Під час бою пілоти могли приземлюватися між двома воюючими сторонами, даючи можливість двом бортовим кулеметникам стримувати атаку в'єтнамців, поки загін американців евакуювався з іншого боку. У книзі «Headhunters» автора Matthew Brennan зустрічаються спогади пілота про одну з операцій, у якій гелікоптер нависав над бункером і солдати прямо з полозів закидали гранати у бійниці. Через подібне нехтування правилами майже половина гелікоптерів була знешкоджена вогнем з землі.

UH-1D евакуює солдатів 2-го батальйону, 14-ї піхотної дивізії з каучукової плантації Філхол у 1966-му

На місці розроблялися різноманітні тактики ведення війни за допомогою гелікоптерів. Американські військові часто використовували розвідувальні гелікоптери Bell OH-58A Kiowa та Hughes OH-6 Cayuse у команді з тяжко озброєними UH-1 «Х'юі». Розвідники викликали на себе вогонь, позначали місце сутички, а потім спускалися UH-1 «Х'юі» і зачищали територію. Також цей гелікоптер використовувався у команді з AH-1 Cobra, яка була озброєна ракетами. У цьому випадку UH-1 «Х'юі» викликав вогонь на себе, а AH-1 Cobra зачищала територію бомбардуванням.

Гелікоптери породили відновлення кавалерії у американській армії. Тепер замість коней, військові використовували літаючі машини. UH-1 «Х'юі» відігравав важливе значення не лише у транспортуванні солдат, але і для підтримки піхоти. Патрулювання деяких американських частин кавалерії тривало місяцями. Щовечора взвод повинен був розчищати зону висадки, а «Х'юі» привозили їжу, набої, листи тощо. Щоб уникнути засідки, навколо зони висадки розкидали різнокольорові димові шашки, по рації сповіщаючи пілотам, де знаходиться підготовлене місце посадки.

Під час війни з 7013 гелікоптерів 3305 було знищено. 1074 пілоти UH-1 «Х'юі» було вбито разом з 1103 членами екіпажів. Армія США відмовилася від UH-1 після впровадження UH-60 «Чорний Яструб». Однак «Х'юі» досі лишаються в армії для тренування пілотів.

Файл:Brennon headhunters.jpg
Обкладинка Headhunters з намальованим «Х'юі»

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Ім'я «Huey» вертоліт отримав через раннє, до 1962-го року, маркування HU-1 (Helicopter Utility — 1)
  • Армія США вже не користується даним типом вертольотів, замінивши його на UH-60, але Корпус морської піхоти США продовжує його застосовувати і вкладає гроші в його удосконалення.
  • Остання модель для морської піхоти — UH-1Y.
  • На основі UH-1 був створений перший у світі спеціалізований бойовий вертоліт Bell AH-1 "Кобра".
  • Принаймні один колишній UH-1 був після війни переправлений в СРСР на вивчення.
  • Перший політ вертоліт здійснив в 1956 році, а це означає, що на сьогодні він є найстарішим, що залишаються в масовій експлуатації, цього типу гелікоптерів..
  • У цивільних авіакомпаніях досі літають «Х'юі», які брали участь у В'єтнамській війні.

Посилання[ред.ред. код]