Beretta M1935
| Beretta M1935 | |
|---|---|
 | |
| Тип | напівавтоматичний пістолет |
| Походження | Італія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1937 |
| Історія виробництва | |
| Виробник | Beretta |
| Виготовлення | 1935–1967 |
| Виготовлена кількість |
~525000 |
| Характеристики | |
| Набій | 7.65×17mm Browning SR (.32 ACP) |
| Дульна швидкість | 282 м/с |
| Система живлення | магазин на 8 набоїв |
|
| |
Beretta M1935 у Вікісховищі | |
Beretta M1935 — самозарядний пістолет часів Другої світової війни виробництва італійської фірми Beretta.
Історія[ред. | ред. код]
Конструкція M1935 дуже подібна M1934, однак вважається що модель 1934 є новою, а модель 1935 — розвитком більш раннього пістолета 1931 року. Примітна так само не взаємозамінність стволів та затворів-кожухів цих двох, по суті ідентичних, моделей.
Конструкція[ред. | ред. код]
Автоматика працює за схемою використання віддачі при вільному затворі. Зворотна пружина розміщується під остающимся нерухомим під час пострілу стволом. Ударно-спусковий механізм куркового типу, одинарної дії, із запобіжним взводом курка. Після витрачення всіх патронів, затвор-кожух утримується в крайньому задньому положенні, сигналізуючи стрільцеві про необхідність зміни магазину. Коли порожній магазин витягується з рукоятки зброї, затвор-кожух автоматично переходить в переднє положення, якщо тільки він не був зафіксований стрільцем за допомогою важеля флажкового запобіжника. Все це, за відсутності повноцінної затримки затвора, уповільнює перезарядку пістолета. З лівого боку рами розташований важіль флажкового запобіжника, що блокує спусковий гачок і що є також фіксатором затвора-кожуха.
Одним із найбільших недоліків цього пістолета є малопотужні по військовим стандартам набої (в порівнянні наприклад з 9mm Parabellum) та не дуже висока точність стрільби. Іншим недоліком є запобіжник прапорця, що замикає тільки спусковий гачок і не блокує курок або ударник, що різко знижує безпеку в поводженні зі зброєю, якщо його курок зведений, а патрон знаходиться в патроннику. Однак ці недоліки перекривалися перевагами в компактності, зручності та малої вартості, перед більш масивними, важкими і дорогими пістолетами.
Оператори[ред. | ред. код]
Італія
Третій Рейх
Фінляндія: фінська армія розмістила в Італії в 1941 замовлення на 5000 пістолетів М1935. Перша партія в 1000 од прибула наприкінці 1941. Однак з іншими виникли проблеми — в кінці 1942 прибуло тільки 2093 пістолета, а інші 900 були замінені на М1934. На 1951 на озброєнні було 2091 М1935. До 1986 більша частина була продана на міжнародному зброярському ринку[1].
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 12 березня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література[ред. | ред. код]
- Жук А. Б. Энциклопедия стрелкового оружия. — М.: Воениздат, 1998.
Посилання[ред. | ред. код]
- Homepage of Beretta [Архівовано 25 червня 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про пістолети. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_crowned.svg){kind=small}
