Berge Stahl

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Berge Stahl
Berge Stahl
Фото
Судно для перевезення руди Berge Stahl
Основна інформація
Тип балкер (Ore carrier)[1]
Держава Flag of Norway.svgFlag of the Isle of Man.svg
Порт приписки 1986–2011: Ставангер Flag of Norway.svg
2011–2012: Дуглас Flag of the Isle of Man.svg
Номер ІМО 8420804
Позивний 2EZE5
Оператор 1986–2008: Bergesen Worldwide Gas ASA
2008–2012: BW Fleet Management Pte. Ltd.
Власник 1986–2008: Partrederiet Bergesen GOIC DA
2008–2009: Bergesen D.Y. Shipping AS
2009–2012: BW Bulk (Norway) AS 2012–2012: Berge Stahl Company S.A.[2]
Будівник Hyundai Shipbuilding & Heavy Ind. Ltd.[3] Ульсан, Південна Корея Flag of South Korea.svg
Спущено на воду 4 вересня 1986
Введено в експлуатацію 5 грудня 1986[4]
Параметри
Тоннаж 175 720 тони]][5]
Довжина 342,08 м[6]
Ширина 63,53 м[7]
Середня осадка 23,035 м[8]
Технічні дані
Силова установка 1 дизель MAN 7L90MCE
Гвинти 1
Потужність 18 300 кВт
Швидкість 25 км/год
Екіпаж 16

«Berge Stahl» — найбільше (до 2011) вантажне судно у світі, головне призначення — перевезення залізної руди. Зареєстроване в Дугласі, острів Мен.

Судно має дедвейт 364 767 тонн, було спущене на воду 1986 року, побудоване компанією Hyundai Heavy Industries.[9][10][11] Berge Stahl має довжину 343 метри та 65 метрів у ширину, глибина посадки становить 23 метри.[12]

Приводиться в рух дизельним двигуном Hyundai B&W 7L90MCE висотою 9 метрів, що обертає єдиний гвинт діаметром 9 метрів, та розвиває потужність 27 610 кінських сил (20,59 MW), максимальна швидкість — 25 км/год, кермо висотою 9 метрів.[13]

Знаходиться у власності Сингапурської компанії BW Group.[10]

Через свої розміри, Berge Stahl, будучи заповненим, може заходити лише в два порти у світі, отримуючи руду в Terminal Marítimo de Ponta da Madeira в Бразилії і доставляючи її в Європорт поблизу Роттердаму в Нідерландах. Навіть у цих портах захід човна має збігатися з припливами, аби не посадити його на мілину. Berge Stahl проходить цим маршрутом приблизно 10 разів на рік, або одне коло за 5 тижнів.[14] У вересні 2006 човен доставив руду в порт Majishan, Китай, де його було поставлено в сухий док та проведено профілактичний огляд.[15] На зворотному шляху в Роттердам, човен було частково навантажено рудою в Демп'єрі Західна Австралія та в Салдана Бей у Південній Африці (де максимальна дозволена глибина становить 21 метр).[16]

Дивіться також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Ресурси інтернету[ред.ред. код]

Фото[ред.ред. код]