Boeing B-47 Stratojet

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
B-47 Stratojet
Boeing B-47 Stratojet в польоті
Призначення Стратегічний бомбардувальник/Повітряна розвідка
Походження США
Виробник Boeing
Перший політ 17 грудня 1947 року
Дата прийняття на службу травень 1951 року
Списання 1969, B-47E
1977, EB-47E
Статус знятий з озброєння
Основні користувачі U.S. Air Force
Виробництво 1949-1957
Кількість 2032
Вартість одиниці
$1,9 млн (B-47E)[1]

Боїнг B-47 «Стратоджет» (англ. Boeing B-47 Stratojet) — американський реактивний стратегічний бомбардувальник, розроблений компанією Boeing в середині 1940-х років. Аеродинамічна схема, що використовувалася на B-47 (розміщення двигунів на пілонах під крилом) згодом стала традиційною для багатьох пасажирських літаків. «Стратоджет» залишався основним американським бомбардувальником аж до появи B-52 «Стратофортресс», а його розвідувальні модифікації здійснили велику кількість польотів над СРСР.

Історія[ред. | ред. код]

З 1943 року в США велися роботи зі створення реактивного бомбардувальника.

Проект літака пройшов кілька стадій розробки: починаючи від «моделі 424» з прямим крилом, потім «моделі 448» із стрілоподібним крилом і турбореактивними двигунами, розташованими зверху на фюзеляжі, до «моделі 450», яка була довершена німецькими дослідженнями по крилу стрілоподібної геометрії. Модель літака «450» була прийнята на озброєння ВПС США в жовтні 1945 року.

Особливо активно Боїнг B-47 застосовувався в середині 1950-х років, в цей час він був найпотужнішим літаком НАТО.

Максимальна кількість цих літаків всіх модифікацій на озброєнні Стратегічного командування була в 1957 році, тоді їх кількість була близько 1800 одиниць. Сотні з них були переобладнані для виконання спеціалізованих завдань.

Ці літаки мали дуже слабку статистику успішних перерваних злетів.[2]

Інцидент з атомною бомбою[ред. | ред. код]

11 березня 1958 року з літака Boeing B-47E-LM «Stratojet», що прямував з авіабази біля міста Саванна в штаті Джорджія на англійську авіабазу «Брантінгторп» в Лестерширі[3][4] впала атомна бомба Mk. 6 на площі міста Марс-Блаффі у штаті Південна Кароліна[5] та привела до поранення шістьох людей.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Параметр
Характеристика
Зображення
Силова установка
шість турбореактивних двигунів «General Electric» J47-GE-25 зі статичною тягою 3266 кг
Льотні характеристики
максимальна швидкість 975 км/год на висоті 4970 м;
практична стеля 12345 м;
радіус дії 6437 км
Маса
порожнього — 36630 кг;
максимальна злітна — 89893 кг
Розміри
розмах крила — 35,36 м;
довжина — 33,48 м;
висота — 8,51 м;
площа крила — 132,66 м²
Озброєння
дві дистанційно керовані 20-мм гармати, розміщені у хвостовому відсіку

Модифікації[ред. | ред. код]

  • ЕВ-47Е — мав замість баків на крилах підвішувані різноманітні контейнери з апаратурою РЕБ. Кількість модифікованих літаків становила 2 одиниці;
  • EB-47L — був обладнаний засобами спецзв'язку для роботи в умовах ядерної війни;
  • KB-47G — мав обладнання для дозаправки в повітрі;
  • QB-47E — 14 переобладнаних літаків у безпілотні радіокеровані мішені;
  • RB-47B — фоторозвідувальна модифікація 26 літаків;
  • RB-47E — фоторозвідник, випущений у кількості 255 екземплярів;
  • RB-47H — 32 літаки обладнані для ведення електронної радіорозвідки і оснащені бомбовими відсіками. Пізніше ці відсіки переобладнані для розміщення різних приладів, які обслуговували три офіцери — спеціалісти по електронній війні;
  • ERB-47H — три літаки радіорозвідки, створені на базі RB-47H;
  • ЕТВ-47Е — використовувався як навчально-тренувальний літак;
  • ТВ-47В — тренувальний літак для навчання льотчиків і штурманів;
  • WB-47B — використовувався для проникнення в центри ураганів і тайфунів;
  • WB-47E — розвідник погоди для ВПС США.

Див. також[ред. | ред. код]

Схожі розробки
Літальні апарати схожі за конфігурацією та ерою

Схожі переліки

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Knaack, 1988, p. 142
  2. https://ia801001.us.archive.org/17/items/DTIC_ADA170960/DTIC_ADA170960.pdf
  3. Armed Forces: Mars Bluff. Time. 24 березня 1958. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
  4. Montgomery, Warner M. (21 березня 2008). Atomic Bomb dropped on Florence, S.C. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 24 серпня 2014.
  5. Klepper, David (24 березня 2011). Man Recalls Day A Nuclear Bomb Fell On His Yard. The Sun News - SC. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.