Brütal Legend

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Brütal Legend
Обкладинка гри
Розробник Double Fine Productions
Видавець Electronic Arts
Дистриб'ютор Steam, Good Old Games[1], Humble Store[d][2], Discord Stored, Microsoft Store, itch.io і PlayStation Store
Жанр(и) Action-adventure, Стратегія в реальному часі
Платформа Xbox 360, PlayStation 3, Windows, Mac OS X, Linux
Дата випуску

PlayStation 3, Xbox 360: NA 13 жовтня 2009
EU 16 жовтня 2009
AUS 15 жовтня 2009
Windows:
WW 26 лютого 2013
OS X, Linux:

WW 7 травня 2013
Режим гри Одиночна гра, Багатокористувацька гра
Мова англійська[3], німецька[3], французька[3], італійська[3] і іспанська[3]
Творці
Режисер(и) Тім Шефер
Сценарист(и) Тім Шефер
Ігродизайнер(и) Тім Шефер
Композитор(и) Пітер Макконнеллd
Технічні деталі
Носій Blu-ray Disc, цифрова дистрибуція і цифрове завантаження[d]
Офіційний сайт

Brütal Legend — гра змішаного жанру Action-adventure, компанії Double Fine Productions під керівництвом Тіма Шефера та видана Electronic Arts на платформах Xbox 360 та PlayStation 3. Гра надійшла у продаж 13 жовтня 2009 року у США, 16 жовтня в Європі,[4] 21 жовтня в Росії.[5]

Сюжет гри полягає в пригодах головного героя Едді Ріггса, що випадково потрапив у паралельний світ, що нагадував обкладинки хеві-метал альбомів. Едді, озброєний сокирою та електрогітарою Gibson Flying V, що наділена магічною силою, стає рятівником світу та очолює повстання людей проти надприродних повелителів. Зовнішність і голос головного героя взяті у Джека Блека.

Сюжет[ред. | ред. код]

Brütal Legend оповідає про гастрольного механіка на ім'я Едді Ріггс, який є «найкращим помічником на світі в організації рок-концертів». Ім'я Eddie Riggs відсилає до талісману групи Iron Maiden Едді і його творцеві, художнику Дереку Ріггсу. Гра починається перед початком рок-концерту найгіршої рок-групи світу. Під час виступу одна з декорацій падає на Едді, і його кров потрапляє на пряжку його ременя, яка насправді є амулетом Ормагодена, «Вогненної тварини, спалителя неба й знищувача прадавнього світу».[6], Ормагоден, що прокинувся, телепортує Едді в паралельний світ, навіяний скандинавською міфологією і хеві-металом, у якому люди були поневолені демонами. Пізніше Едді довідається, що цей світ був створений прадавньою расою Титанів, що залишила після себе численні реліктові пам'ятники й розпорядження для їхнього використання наступними поколінням. Однак ні люди, ні демони не можуть їх прочитати. І тільки Едді, завдяки своїм організаторським здібностям, може зрозуміти їх призначення[7]

Розробка[ред. | ред. код]

Розробка гри почалася в 2005 році, коли ще не була завершена робота над першим проектом студії, Psychonauts.[8]

У грі були присутні близько 80 унікальних персонажів,[9] яких озвучують багато знаменитих музикантів, включаючи Роба Галфорда, Літу Форда, Оззі Осборна. Як прототип Едді Ріггса спочатку планувалося використовувати типаж Леммі Кілмістера (від якого персонаж повинен був запозичити вуса, капелюх і сигару), однак у процесі розробки дизайнери поміняли рішення і вибрали Джека Блека, а Леммі Кілмістер став окремим персонажем. Довідавшись, що Джек є великим фанатом Psychonauts і відеоігор взагалі, команда вирішила зв'язатися з ним і запропонувати виконати озвучування головного персонажа, і Джек прийняв цю пропозицію[8]

У грі використовується широке використання рок- і хеві-метал композицій, обраних особисто Шефером. У грі буде звучати музика Оззі Осборна, Зака Вайлда, Тіма Шольда, Wolfmother, Megadeth, Motörhead, Judas Priest (включаючи гітарні соло Кеннета Даунінга і Гленна Тіптона), Black Sabbath і Ронні Джеймса Діо. У саундтрек також включена композиція російської симфо-метал групи Tvangeste — «Birth of the Hero»[10]

Також у музичному оформленні взяв участь музичний композитор і старий знайомий Шефера Пітер Макконнелл.[11]

Саундтрек[ред. | ред. код]

Композиція Виконавець
«A Serpentine Crave» Bishop of Hexen
«Ad Noctis» Rotting Christ
«Am I Evil?» Diamond Head
«Angel Witch» Angel Witch
«Angels Don't Kill» Children of Bodom
«Assault Attack» Michael Schenker Group
«Back at the Funny Farm» Motörhead
«Battle Angels» Sanctuary
«Battle Hymn/One Shot at Glory» Judas Priest
«Believer» Ozzy Osbourne
«Betrayal» Літа Форд
«Birth of the Hero» Tvangeste
«Blackout» Scorpions
«Blitzkrieg» Deathstars
«Bomber» Girlschool
«Breadfan» Budgie
«Cathode Ray Sunshine» Dark Tranquillity
«Children of the Grave» Black Sabbath
«Crack the Skye (Instrumental)» Mastodon
«Cremation» King Diamond
«Cry of the Banshee» Brocas Helm
«Dawn of Battle» Manowar
«Deadly Sinners» 3 Inches of Blood
«Destroy the Orcs» 3 Inches of Blood
«Diary of a Madman» Ozzy Osbourne
«Die For Metal» Manowar
«Dr. Feelgood» Mötley Crüe
«Drink the Blood of the Priest» Brocas Helm
«Fast as a Shark» Accept
«For the Glory Of» Testament
«Free Your Hate» KMFDM
«Frost» Enslaved
«Girlfriend» Kabbage Boy
«God of Thunder» Kiss
«Goliaths Disarm Their Davids» In Flames
«Hall of the Mountain King» Savatage
«Her Ghost in the Fog» Cradle of Filth
«High Speed Dirt» Megadeth
«Holiday» Scorpions
«Ignisis Dance» Wrath of Killenstein
«In the Black» Motörhead
«Insomnia» Dark Fortress
«Kickstart My Heart» Mötley Crüe
«Lay It Down» Ratt
«Leather Rebel» Judas Priest
«Live Wire» Mötley Crüe
«Loke» Enslaved
«Love Dump» Static-X
«Machine Gunn Eddie» Nitro
«March of the Crabs» Anvil
«Marching Off to War» Motörhead
«Master Exploder» Tenacious D
«Murmaider» Dethklok
«Metal Church» Metal Church
«Metal Storm/Face the Slayer» Slayer
«Metal Thrashing Mad» Anthrax
«More Than Meets the Eye» Testament
«Mr. Crowley» Ozzy Osbourne
«Mr. Scary» Dokken
«Narita» Riot
«Never Say Die» Black Sabbath
«Nightstalker» Cloven Hoof
«No Love Lost» Carcass
«Oblivion (Instrumental)» Mastodon
«Overnight Sensation» FireHouse
«Painkiller» Judas Priest
«Progenies of the Great Apocalypse» Dimmu Borgir
«Pure Evil» Iced Earth
«Queen of Desire» Ostrogoth
«Queen of the Masquerade» Crimson Glory
«Riding the Storm» Running Wild
«Rip the System» KMFDM
«Road Racin» Riot
«Rock Bottom» UFO
«Rock of Ages» Def Leppard
«Skeleton on your Shoulder» Coroner
«Snap Your Fingers, Snap Your Neck» Prong
«So Frail» Mirrorthrone
«Soul Thrashing Black Sorcery» Skeletonwitch
«Stigmata» Ministry
«Still of the Night» Whitesnake
«Sulphur Injection» Apostasy
«Superbeast» Rob Zombie
«Swords and Tequila» Riot
«Symptom of the Universe» Black Sabbath
«Tag Team» Anvil
«Technical Difficulties» Racer X
«The Axeman» Omen
«The Beautiful People» Marilyn Manson
«The Hellion/Electric Eye» Judas Priest
«The Metal» Tenacious D
«The Somber Grounds of Truth» Bishop of Hexen
«The Wild and the Young» Quiet Riot
«Thieves» Ministry
«Through the Fire and Flames» Dragonforce
«Thus Spake the Nightspirit» Emperor
«Tornado of Souls» Megadeth
«Warriors Dawn» Slough Feg
«(We Are) the Road Crew» Motörhead
«Welcome Home» King Diamond
«Wheels of Steel» Saxon
«When the Night Falls» Iced Earth
«Witches» Candlemass
«World of Hurt» Overkill
«Y.R.O.» Racer X
«Youth Gone Wild» Skid Row
«Zoom Club» Budgie

Проблеми з видавцем[ред. | ред. код]

Після злиття Vivendi з Activision і утворення Activision Blizzard Double Fine Productions опинилася в числі компаній, що залишилися без офіційного видавця. Проте, Шефер поспішив заспокоїти громадськість, залишивши повідомлення на форумі гри, що з «Brütal Legend усе в порядку».[12] У грудні 2008 року стало відомо, що новим видавцем гри стала Electronic Arts, при цьому намічений реліз гри відсувається на кінець 2009 року[13]

У лютому 2009 року Activision Blizzard заявила, що угода з EA незаконна, і права на видання гри залишається в колишнього видавця. Журналісти Variety зробили припущення, що Activision намагається добитися від EA грошової компенсації за упущений потенційно вигідний ігровий проект, як це було з Ghostbusters: The Video Game і The Chronicles of Riddick: Assault on Dark Athena, ігор, які також виявилися «за бортом» під час утворення Activision Blizzard. Нові видавці при цьому були змушені викуповувати права на видання ігор[14]

Рецензії[ред. | ред. код]

"Brütal Legend — зразок оригінальної думки і неформального підходу, що робить гру дійсно цікавою та несхожою на інші. В сюжетній лінії цього проекту нескладно прочитати історію металічної субкультури, внутрішньої конкуренції її жанрів і її протистояння світу гламуру. Але, навіть якщо ви далекі від музики, ви зможете отримати від Brütal Legend задоволення, насолоджуючись іскрометним гумором Едді, детальною проробкою характеру кожного героя, дизайном локацій і зворушливою сюжетною лінією. Нехай лінійною, зате красивою та непредбачуваною." © CHIP

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Good Old Games — 2008.
  2. Humble Store
  3. а б в г д Steam — 2003.
  4. Goldstein, Maarten (12 грудня 2008). Brutal Legend Rocks Out With Electronic Arts. Shacknews. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 12 жовтня 2009.
  5. Офіційний сайт Brutal Legend. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 12 жовтня 2009.
  6. Nguyen, Thierry (3 квітня 2009). Brutal Legend (Xbox 360). 1UP.com. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 3 квітня 2009.
  7. Cacho, Gieson (4 травня 2009). Tim Schafer takes us on a tour of Brutal Legend. San Jose Mercury News. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 4 травня 2009.
  8. а б The OXM 100. Official Xbox Magazine. February 2009. с. 18—22.
  9. Alexander, Leigh (28 березня 2009). GDC: The Art Of Brutal Legend. Gamasutra. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 28 березня 2009.
  10. Brutal Legend: ударний саундтрек бойовика в стилі хеві-метал. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 13 серпня 2009.
  11. Інтерв'ю з Тімом Шефером. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 12 жовтня 2009.
  12. Про долю примар і металістів. AG.ru. 30 липня 2008. Архів оригіналу за 31-03-2012. Процитовано 19 травня 2009.
  13. Брутальна EA. AG.ru. 13 грудня 2008. Архів оригіналу за 31-03-2012. Процитовано 19 травня 2009.
  14. Fritz, Bed (13 лютого 2009). Activision: Brutal Legend is ours. EA: Activision is a jealous ex-husband. Variety. Процитовано 19 травня 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)[недоступне посилання з червня 2019]
  15. Brutal Legend (xbox360). MetaCritic. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 13 жовтня 2009.
  16. Brutal Legend Reviews. Game Rankings. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 13 жовтня 2009.
  17. Hatfield, Daemon (10 грудня 2009). IGN: Brütal Legend Review. IGN. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 10 грудня 2009.
  18. Bertz, Matt (13 жовтня 2009). Brutal Legend. Game Informer. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 13 жовтня 2009.
  19. Donlan, Christian (13 жовтня 2009). Brutal Legend. Eurogamer. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 13 жовтня 2009.
  20. Kelly, Andrew (13 жовтня 2009). Review: Brutal Legend. Computer and Video Games. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 13 жовтня 2009.
  21. Haywald, Justin (13 жовтня 2009). Brutal Legend (Xbox 360). 1UP.com. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 13 жовтня 2009.
  22. Varanini, Giancarlo (13 жовтня 2009). Brutal Legend Review. Gamespot. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 13 жовтня 2009.
  23. Gaskill, Jake (13 жовтня 2009). Brutal Legend Review. G4TV. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 13 жовтня 2009.
  24. Villoria, Gerald (13 жовтня 2009). The Consensus: Brutal Legend Review. Gamespy. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 13 жовтня 2009.
  25. Davis, Ryan (14 жовтня 2009). Brütal Legend. Giant Bomb. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 14 жовтня 2009.

Посилання[ред. | ред. код]

Psychonauts (2005) • Brütal Legend (2009) • Costume Quest (2010) • Stacking (2011) • Iron Brigade (2011) • Sesame Street: Once Upon a Monster (2011) • Double Fine Happy Action Theater (2012) • Middle Manager of Justice (2012) • Amnesia Fortnight 2012 (2012) • Kinect Party (2012) • The Cave (2013) • Dropchord (2013) • Autonomous (2013) • My Alien Buddy (2013) • Broken Age (2014) • Amnesia Fortnight 2014 (2014) • Hack 'N' Slash (2014) • Massive Chalice (2014) • Costume Quest 2 (2014) •

Spacebase DF-9 (TBA) •