CST-100

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
CST-100

CST-100 (англ. Crew Space Transportation) — пілотований транспортний космічний корабель, що розробляється компанією Боїнг.

Опис[ред.ред. код]

Перші зображення CST-100 були продемонстровані публіці на авіашоу в Фарнборо в липні 2010 року.

Розробкою дизайну нового апарату Боїнг займається в рамках контракту NASA вартістю 18 млн доларів. Апарат у перспективі буде використовуватися для доставки вантажів і екіпажу замість застарілих шатлів. CST-100 зможе перевозити команду з 7 осіб. Передбачається, що апарат буде доставляти екіпаж на Міжнародну космічну станцію і орбітальний комплекс Бігелоу (Bigelow Aerospace Orbital Space Complex).[1]

CST-100 розроблений для здійснення відносно недовгих подорожей. «100» у назві корабля означає 100 км або 62 милі (низька навколоземна орбіта).

Одна з особливостей CST-100 — додаткові можливості орбітального маневрування: якщо паливо в системі, що розділяє капсулу і ракету-носій не використано (у разі невдалого старту), воно може потім витрачатися на орбіті.

Апарат CST-100 буде більшим, ніж командний модуль Apollo, однак меншим, ніж апарат Orion. Запуск CST-100 компанія Боїнг буде виробляти у Флориді. CST-100 можна буде запускати за допомогою різних ракет, у тому числі Atlas, Delta і Falcon.

Система посадки[ред.ред. код]

Повернення капсули на Землю забезпечать одноразовий теплозахист, парашути та надувні подушки (для фінального етапу посадки).

Початок польотів[ред.ред. код]

CST-100 може бути введений в експлуатацію в 2014 [2].

У серпні 2011 року компанія Boeing повідомила, що CST-100 вперше відправиться в космос у 2015 році — як у безпілотному, так і в пілотованому варіантах. Всього на 2015 рік заплановано три польоти CST-100. В першому безпілотна машина буде виведена на орбіту. У другому виробник хоче випробувати систему порятунку екіпажу за несправності ракети-носія. Метою третього пуску буде пілотоване стикування із МКС, в котрій приймуть участь два астронавта-випробовувача. Роком пізніше розпочнуться комерційні польоти корабля[3].

Аналогічні розробки[ред.ред. код]

  • Dragon (SpaceX, США)
  • Orion (NASA, США)
  • ППТС «Русь» (Енергія, Росія)
  • SHEFEX (Німеччина)

Примітки[ред.ред. код]