C (латиниця)
| C | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Латинська абетка | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G |
| H | I | J | K | L | M | N |
| O | P | Q | R | S | T | U |
| V | W | X | Y | Z | ||
| Додаткові і варіантні знаки |
||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ |
| Ā | Ă | Ą | Ç | Ć | Ĉ | Ċ |
| Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê |
| Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ |
| Ğ | Ġ | Ģ | Ĥ | Ħ | Ì | Í |
| Î | Ï | Ī | Į | İ,i | I,ı | IJ |
| Ĵ | Ķ | Ļ | Ł | Ñ | Ń | Ņ |
| Ň | Ò | Ó | Ô | Õ | Ö | Ø |
| Ő | Œ | Ơ | Ŕ | Ř | ß | ſ |
| Ś | Ŝ | Ş | Š | Þ | Ţ | Ť |
| Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů |
| Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ý | Ŷ | Ÿ |
| Ź | Ż | Ž | ||||
C — третя буква латинського алфавіту, використається практично у всіх алфавітах на латинській основі. Походить від грецької букви гамма (Γ, γ). Спочатку в латині позначала звук [к] (іноді [ґ]), пізніше перед e й і вимова змінилась на [ч] або [ц]; у сучасних мовах звуковий зміст цієї букви може бути найрізноманітнішим ([до], [з], [ц], [ч], [дж] й ін.; нерідко читається по-різному в різних позиціях). Часто входить в диграфи (найстародавніший і найрозповсюджений — ch, що застосовувався ще римлянами для передачі грецької букви хі (Χ, χ)) та складніші буквосполучення (наприклад, нім. sch, tsch і т.п. ), або вживається з діакритичними знаками.
Видозміною букви C на початку нашої ери була побудована буква G.
Способи кодування [ред.]
В юнікоді прописна C записується U+0043 , а мала c — U+0063.
Код ASCII для великої C — 67, для малої c — 99; або у двійковій системі 01000011 та 01100011, відповідно.
Код EBCDIC для великої C — 195, для малої c — 131.
NCR код HTML та XML — «C» та «c» для великої та малої літер відповідно.
| Алфавіт НАТО | код Морзе | ||
| Charlie | |||
| Прапорний сигнал | Оптичний телеграф | ASL Manual | Шрифт Брайля |
Див. також [ред.]
- С (Кирилиця).
