Cafeïne
| Cafeïne | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Жанр | прогресивний рок, симфонічний рок |
| Роки | 1988 — дотепер |
| Країна | Франція |
| Місто | Квебек |
| Мова | французька |
| Лейбл | Musea Records |
| Склад |
Christophe Houssin Patrick Jobard Jean Christophe Lamoureux Régis Bravi Philippe Ladousse Herve Morel |
«Cafeïne» (Кофеїн) — французький рок-гурт напрямку прогресивний рок. Cafeïne грає глибоку прог-рокову музику з сильним впливом музики цього жанру сімдесятих років. Стандартний прог-роковий склад доповнюють флейта, скрипка та фагот. Cafeïne сподобається любителям європейського прог-року з впливом французького симфонічного прога сімдесятих. Музика неймовірно надихаюча, барвиста, з симфонічним аранжуванням, чудовою мелодикою. З огляду на вражаючу техніку та відчуття мелодії, цей гурт перегукується з найкращими роботами французького гурту Atoll й англійських Genesis або Yes. Сильні сторони: вокал (особливо в другому альбомі), складні та витончені клавішні партії, технічна майстерність музикантів, мелодії та натхнення (красива французька лірика).
Біографія[ред. | ред. код]
Гурт утворився у 1988 році. Тодішній склад був наступним: Patrick Jobart (гітара), колишній лідер легендарного гурту Ma Banlieue Flasque Christophe Houssin (клавішні), Laurent Houssin (бас-гітара), Bertrand Peyrat (ударні), Jean Chiriaux (вокал). Рідні брати Крістоф і Лоран є також племінниками Патріка, так що цей колектив був майже родинним. Таким склад був до 1990 року, коли з виходом з гурту басиста, барабанщика і вокаліста, родинний склад розпався ... але утворився інший з приходом Jean-Christophe Lamoureux (бас-гітара) і Hervé Morel (ударні). Залишалася проблема вокаліста, відсутність якого заважає роботі гурту. Дехто з музикантів "випробував", цю роль, але надовго в ній не затримувався… У 1992 році Кофеїн отримав можливість мікшувати інструментальні композиції з нового альбому («Delenda Est» і «La Citadelle»), а також пробна версія «April Thème» була написана, та в якій співав Патрік.
Однак, Кофеїн, нарешті, знаходить співака влітку 1993 року, ним був Philippe Ladousse. Це те, що було потрібно, щоб вдихнути бойовий дух у колектив і продовжити запис в кінці 1993 року іншої частини компакт-диска. У кінці лютого альбом був готовий.
Альбом La Citadelle, 1994[ред. | ред. код]
"La Citadelle" це дуже зріла робота, яка показує велику та різноманітну палітра впливів: від середньовічної музики до джаз-року, через прогресивний рок і французький шансон з різним способом впливу. Альбом видав лейбл MSI Distribution.
Композиції[ред. | ред. код]
1 — La Cour Des Miracles 11'25
2 — Insomnies 9'10
3 — Delenda Est 6'57
4 — April Thème 9'48
5 — La Citadelle 2'50
6 — Postérité Partie I & II 15'42
Загальний час звучання 55:52
Музиканти[ред. | ред. код]
— Christophe Houssin / клавішні
— Patrick Jobard / гітари, лідируючий (у 4) та бек-вокал
— Philippe Ladousse / лідируючий (крім 4) та бек-вокал
— Jean-Christophe Lamoreux / бас-гітара, ситар
— Herve Morel / барабани і перкусія
Гості[ред. | ред. код]
— Charly Guillon / гобой
— Nathalie Lefebre / флейта
— Benoit Tremolieres / ірландська волинка
Альбом Nouveaux Mondes, 2000[ред. | ред. код]
Виданий у 2000 році лейблом Musea Records, «Nouveaux Mondes» (що означає «Нові Світи»), довгоочікуваний новий альбом має більший успіх, ніж перший і є дуже хорошим представником духу відродження французької прогресивної сцени. У цьому альбомі знову є довгі інструментальні пасажі та багатство класичної оркестровки поряд із впливами, починаючи від року до фольку, і від ф'южн до бароко. Тематично альбом охоплює різні аспекти: від повітря до матерії, історії любові і людина, яка завойовує простір. Кофеїн розумно оточує себе кількома особистостями французької прогресивної сцени. Цей концептуальний альбом присвячений дослідженню питань завоювань чи відкриттів, реальних чи уявних у різних сферах людського існування. Цікаво, що концепції відкриття чи завоювання торкається інший симфо-прог гурт XII Alfonso у своєму другому альбомі Odyssees, виданому також у 2000 році. Як цей факт прокоментував оглядач Musea "великі уми міркують однаково".
Композиції[ред. | ред. код]
1 — Hubble 7'04
2 — L'or Des Indes 8'45
3 — Voler En Eclat 8'09
4 — Les Conquérants 3'11
5 — Don Juan 8'17
6 — Atomik 5'52
7 — Alexandre 9'49
8 — My Only Quest 4'33
9 — Cathédrale 10'44
Загальний час звучання 66:23
Музиканти[ред. | ред. код]
— Christophe Houssin / клавішні
— Patrick Jobard / гітара
— Jean-Christophe Lamoreux / бас-гітара
— Régis Bravi / барабани
Гості[ред. | ред. код]
— Christian Decamps (Ange)
— Sonia Nédélec & Jean-Baptiste Ferracci (Minimum Vital)
— Cyril Grimaud (Hauteville)
— Pierre-Yves Theurillat (Galaad)
— Julie Vander (Magma)
Джерела[ред. | ред. код]
- Progarchives [Архівовано 6 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Last.fm
- Musea Records - Cafeïne, Nouveaux Mondes
- Bing bang - Cafeïne, La Citadelle [Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Огляд альбому Nouveaux Mondes на вебсторінці Musea [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Про гурт Cafeïne на вебсторінці Musea [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю з учасниками гурту на вебсторінці Musea [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Ця стаття не має інтервікі-посилань. |