Call of Duty

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Call of Duty

Call of Duty2003.jpg

Розробник США Infinity Ward
Видавці Activision
Локалізатор Росія
Частина серії Call of Duty
Наступна гра серії Call of Duty: United Offensive
Дати випуску Microsoft Windows
США Канада 29 жовтня 2003
Європейський Союз 7 листопада 2003
Японія 18 грудня 2003
Росія Україна 12 березня 2004
Мобільні телефони
США Канада 24 січня 2004
Mac OS X
США Канада Травень 2004
N-Gage
Європейський Союз 10 листопада 2004
США Канада 23 листопада 2004
Xbox Live Arcade
2 грудня 2009
PlayStation Network
США Канада 3 грудня 2009
Європейський Союз 10 грудня 2009
Остання версія 1.5b
Жанр Шутер від першої особи
Вікові
рейтинги
BBFC: 15
ESRB: T — Teens
OFLC: MA15+
PEGI: 16
USK: 18
Носій CD, DVD, завантаження
Платформи Microsoft Windows
Мобільні телефони
Mac OS X
N-Gage
Xbox 360
PlayStation 3
Рушій гри id Tech 3
Режими гри Одиночний, багатокористувацький
Системні
вимоги
600 МГц, 128 Мб ОЗУ, 1,4 Гб на жорсткому диску, 32 Мб графічна карта, звукова карта з EAX 2.0 або 3.0
Керування Геймпад, клавіатура та миша
Сайт http://www.activision.com/

Call of Duty (укр. «Поклик обов'язку», «Службовий обов'язок») — культова комп'ютерна гра в жанрі шутер від першої особи на тему Другої світової війни, перша гра з однойменної серії. Розроблена компанією Infinity Ward і видана компанією Activision 29 жовтня 2003 року для платформи ПК. Гра зроблена на рушії Quake III: Team Arena. У вересні 2004 вийшло доповнення, Call of Duty: United Offensive, розроблене Gray Matter Interactive спільно з Pi Studios. Тема і геймплей Call of Duty схожі на Medal of Honor, яка також складається з поодиноких місій і кампаній, однак, на відміну від Medal of Honor, війну можна побачити не тільки очима американського солдата, але й радянського і британського.

Особливістю гри є те, що в одиночній грі гравця майже завжди підтримують кілька керованих комп'ютером союзних солдатів у кількості від 1 солдата (в деяких місіях британської кампанії) до цілого полку (в радянській кампанії). Це робить гру більш цікавою і реалістичною.

Call of Duty отримала безліч високих нагород за підсумками року.

Ігровий процес[ред.ред. код]

Call of Duty має як одиночний режим гри, так і багатокористувацький. В одиночній грі можна воювати за одного з трьох солдатів Другої світової: спочатку треба пройти завдання за американського десантника рядового Джої Мартіна, потім за англійця сержанта Джека Еванса, а потім завдання за солдата, а пізніше молодшого сержанта, далі сержанта і лейтенанта Червоної армії Олексія Івановича Вороніна.

Перед кожною місією проходить брифінг, у вигляді уривків із щоденників, наказів або слайд-шоу з коментарями. Для проходження місії треба по черзі виконати всі її завдання. У грі є автозбереження в певних точках і ручне збереження.

В одиночній грі є чотири рівні складності, що відрізняються кількістю поранень, які може витримати головний герой. У грі є шкала життя, заповнюється аптечками, які, однак, відсутні на вищому рівні складності «Ветеран». Гравець може одночасно нести з собою два великих типи зброї, один тип пістолета та 10 гранат, а також бити прикладом майже будь-якої зброї (для цього, як і в реальності, непридатний Sten Mk.2). Деякі типи зброї мають декілька (зазвичай два) режими стрільби (наприклад, одиночні постріли і автоматна черга). Запас патронів обмежений, однак може бути поповнений за рахунок невикористовуваної зброї того ж типу (наприклад, зброї, що випала з рук убитого солдата). Вся зброя і обмундирування солдатів 1940-х. У грі є чотири армії: США, Великобританії, Третього рейху і СРСР. Вони розрізняються обмундируванням, зброєю, іменами солдатів і типом мовлення. Гравцеві допомагає вбудований в інтерфейс екрану компас із зазначенням цілей місії і дружніх солдатів. У ряді місій гравцеві доведеться знищувати ворогів, сидячи в кузові швидкорухомого автомобіля, збивати атакуючі «Штуки» з зенітного знаряддя і керувати танком.

Кампанії[ред.ред. код]

У грі представлено 3 кампанії, що охоплюють кілька періодів війни з 1942 по 1945 роки. У кожній кампанії по кілька місій. Всього 26 місій.

Ігрові персонажі[ред.ред. код]

Персонаж Опис
США Джої Мартін
(Joey Martin)
Рядовий, рота «B» 506-го парашутно-десантного полку 101-ї повітряно-десантної дивізії США
Головний дійовий персонаж американської кампанії. Гра за цього персонажа починається з навчального табору Токкоа в США. Потім участь у десантуванні, а також у спецопераціях в Альпах, Австрії, і в Бельгії
Велика Британія Джек Еванс
(Jack Evans)
Сержант, 6 авіадесантна дивізія, в подальшому був переведений в SAS.
Основний персонаж англійської кампанії. Бере участь у десантуванні, а пізніше в складі бійців SAS в диверсійних операціях
СРСР Олексій Іванович Воронін Спочатку червоноармієць, тоді молодший сержант 13-ї гвардійської стрілецької дивізії, далі сержант 2-ї танкової армії, і в кінці — лейтенант 150-ї стрілецької дивізій Червоної Армії
Головний дійовий персонаж радянської кампанії. Бере участь у Сталінградській битві, Вісло-Одерської і Берлінській операціях

Американська кампанія[ред.ред. код]

Гра розпочинається 9 червня 1942 року, коли рядовий Джо Мартін проходить навчання в таборі Токкоа, штат Джорджія[1].

У ніч з 5 по 6 червня 1944 року Мартін приземлився на краю села Сент-Мер-Егліз, Франція. Його метою є зв'язатися з сержантом Хітом. Виявляється, однак, що він загинув. Мартін бере мішок з радіопередавачем. Після очищення німецького бункера, він встановлює реле, викликаючи скидання парашутистів недалеко від села. Американські десантники атакують Сент-Мер-Егліз[2]. Прийшовши до руїн села, американська філія під командуванням капітана Фолі, в боях з німцями знищує три машини зенітки і займає сільську місцевість[3].

7 серпня загін потрапляє в Баварські Альпи для того, щоб врятувати двох полонених британських офіцера: капітана Прайса і майора Інграма.

Англійська кампанія[ред.ред. код]


Британська кампанія складається з 6 місій. Протагоністом в них є сержант Джек Еванс. Місце дії перших двох місій  — Нормандія, наступних трьох — Німеччина, а шоста  — у Північному морі біля Норвегії.

  • Операція «Пегас». Ніч

Франція, Нормандія, міст Пегас. 6 червня 1944.
Нічна місія. Захоплення контрольованого німцями мосту через канал, знищення німецького танка і зачистка місцевості.

  • Операція «Пегас». День

Франція, Нормандія, міст Пегас. 6 червня 1944.
Денна місія. Продовження попередньої місії. Утримання мосту Пегас, відображення контр-атак німців і знищення кількох німецьких танків.

  • Дамба

Німеччина, гребля на річці Рур. 2 вересня 1944.
Нічна місія. Одиночний рейд на німецьку греблю в Рурі з метою послаблення її протиповітряної оборони і підриву генераторів. Знищення зеніток. Наприкінці місії возз'єднання з сержантом Уотерсом і капітаном Прайсом.

  • Поїздка на вантажівці

Німеччина, гірська дорога. 2 вересня 1944.
Денна місія. Продовження попередньої місії. Втеча з греблі з Уотерсом і Прайсом на німецькому вантажівці, стрільба з Панцерфаустів з спіткати ворожим вантажівкам, машин і мотоциклів. Прикрити зі снайперською гвинтівкою сержанта Уотерса, поки той вручну підриває міст.

  • Льотне поле

Німеччина, німецький аеродром. 2 вересня 1944.
Денна місія. Продовження попередньої місії. Прорив на німецький аеродром, стрілянина по німецьких пікіруючих бомбардувальників «Штука» з зенітки і втеча на транспортному літаку.

  • Корабель

Північне море, близько Норвегії, німецький лінійний корабель «Тирпиц». 27 жовтня 1944.
Нічна місія. Треба в формі німецьких офіцерів проникнути на корабель, закласти вибухівку на генератори, вивести з ладу радіозв'язок, взяти документи і «змитися» з корабля (капітан Прайс у цій місії гине).

Розробка[ред.ред. код]

Системні вимоги
Вимоги
Microsoft Windows[4]
Операційна система Windows 98 / Me / 2000 / XP
Центральний процесор Intel Pentium III чи AMD Athlon 600 MHz (700 MHz для Windows 2000 і XP)
Обсяг оперативної пам'яті 128 MB
Обсяг вінчестеру НЖМД 1,4 GB вільного простору
Графічний процесор Direct3D 9.0c-сумісна відеокарта із 32 MB відеопам'яті

8 квітня 2003 року компанія Activision оголосила про початок розробки гри Call of Duty[5][6]. До розробки гри також взяли участь Джейсон Стетхем, Джованні Рібізі і сценарист Майкл Шиффер, автор сценаріїв до фільмів «Багряний приплив» і «Миротворець»[7][8]. Шиффер заявив в інтерв'ю сайту IGN, що він прагнув збагатити діалог в грі чорним гумором і іншою специфікою армії, щоб зробити гру більш реалістичною[9][10]. Саундтрек до гри був написаний Майклом Джаккіно ukru[11][12].

На Electronic Entertainment Expo в 2003 році було показано трейлер гри, що включав в основному перехід радянських військ через Волгу та боротьбу американських десантників в Сент-Мер-Егліз[13].

29 серпня 2003 року було опубліковано демо-версію Call of Duty, яка містить одну місію з американської кампанії[14]. 29 жовтня того ж року в США вийшла повна версія гри[15].

Рушій гри[ред.ред. код]

Call of Duty використовує модифіковану версію рушія гри Quake III Arena (ID Tech 3). Він підтримує модуль T&L і може відображати складні сцени з більш ніж 200.000 полігонів[16][17]. Рушій також підтримує затінення пікселів і затінення вершин[16], що дозволяє переглядати докладні батальні сцени, за участю великої кількості комп'ютерних військ[16]. Завдяки компіляторові освітлення тіней у грі згладжене[17].

Відгуки гри[ред.ред. код]

 Відгуки
Огляди
Оглядач Оцінка
N-Gage PC PS3 Xbox 360
1UP.com C+[18]
Allgame 3/5 starsStar full.svgStar full.svgStar empty.svgStar empty.svg[19] 4.5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar half.svg[20]
Eurogamer 7/10 7/10[21]
Game Informer 9/10[22]
Game Revolution A-
GameSpot 6,6/10[23] 9/10
GameSpy 5/2 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar full.svg[24] 5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar full.svg
GameZone 9,4/10[25]
IGN 9,3/10 7,5/10[26] 7,5/10[27]
TeamXbox 8/10[28]
Агрегатори
Game Rankings 68%[29] 92%[30] 79%[31] 73%[32]
Metacritic 91/100[33] 78/100[34] 72/100[35]

Версія для персональних комп'ютерів[ред.ред. код]

Версія Call of Duty для персональних комп'ютерів завоювала три нагороди організації Академії мистецтв та інтерактивних наук в категоріях «Гра року», «Комп'ютерна гра року», і «Комп'ютерна гра року в жанрі екшн від першої особи». До 14 вересня 2004 року, відповідно до видавця, Call of Duty отримала близько 50 рекомендацій рецензентів і 80 нагород «Гра року».

Call of Duty також користувалася комерційним успіхом — в січні 2004 року в США вона була на першому місці в списку найбільш продаваних ігор[36][37].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Goldstein, Hilary. «Call of Duty Guide – U.S. Campaign – Training» (англ.). IGN. Архів оригіналу за 2013-08-16. Процитовано 2013-08-15. 
  2. Goldstein, Hilary. «Call of Duty Guide – U.S. Campaign: Pathfinder» (англ.). IGN. Архів оригіналу за 2013-08-16. Процитовано 2013-08-15. 
  3. Goldstein, Hilary. «Call of Duty Guide – U.S. Campaign: Burning Village – Night» (англ.). IGN. Архів оригіналу за 2013-08-16. Процитовано 2013-08-15. 
  4. «Call of Duty — System Requirements». Allgame. Архів оригіналу за 2013-08-16. Процитовано 2013-08-14.  (англ.)
  5. Calvert, Justin (8 квітня 2003). «Activision announces Call of Duty brand». GameSpot. Процитовано 3 грудня 2010.  (англ.)
  6. «Heed the Call of Duty». IGN. 2003-04-08. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-03.  (англ.)
  7. Calvert, Justin (8 серпня 2003). «Hollywood talent enlisted for Call of Duty». GameSpot. Процитовано 3 грудня 2010.  (англ.)
  8. McNewerson, Newsey (2010-08-08). «Actors Hear the Call of Duty». IGN. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-03.  (англ.)
  9. Butts, Steve (2003-10-22). «Call of Duty Interview (Michael Schiffer)». IGN. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-03.  (англ.)
  10. Butts, Steve (2003-10-22). «Call of Duty Interview (Michael Schiffer) – Page 3». IGN. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-03.  (англ.)
  11. «Michael Giacchino to score Call of Duty franchise». GameSpot. 12 серпня 2003. Процитовано 2010-12-03.  (англ.)
  12. Butts, Steve (2003-08-12). «Michael Giacchino Interview». IGN. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-03.  (англ.)
  13. «Call of Duty Video Game, E3 2K3 Trailer». GameTrailers. 2004-11-27. Архів оригіналу за 2013-06-11. Процитовано 2011-07-09.  (англ.)
  14. Parker, Sam (29 серпня 2010). «Call of Duty demo released». GameSpot. Процитовано 3 грудня 2010.  (англ.)
  15. Thorsen, Tor (29 жовтня 2003). «Call of Duty called up». GameSpot. Процитовано 3 грудня 2010.  (англ.)
  16. а б в «Call of Duty Q&A». GameSpot. 1 травня 2003. Процитовано 3 грудня 2010.  (англ.)
  17. а б Adams, Dan (2003-09-04). «The Call of Technology». IGN. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-03.  (англ.)
  18. Art, Albert (2004-12-02). «Call of Duty Review for NGA». Eurogamer. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-04.  (англ.)
  19. «allgame - Call of Duty > Overview N-Gage». Allgame. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2008-05-15. 
  20. «allgame - Call of Duty > Overview PC». Allgame. Архів оригіналу за 2012-02-18. Процитовано 2008-05-15. 
  21. Whitehead, Dan (2009-12-07). «Call of Duty Classic Xbox 360 Review – Page 2». Eurogamer. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-04.  (англ.)
  22. «Killing Nazis form Three Fronts». Game Informer Online, [w:] Wayback Machine. Грудень 2003. Процитовано 4 грудня 2010.  (англ.)
  23. Palley, Steve (2004-11-19). «Call of Duty Review for N-Gage». GameSpot. Процитовано 2010-12-04.  (англ.)
  24. Flint, Thomas (2005-04-18). «Call of Duty (N-Gage)» (англійською). GameSpy. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-04. 
  25. «Call of Duty – PC – Review». GameZone. 2003-11-22. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-04.  (англ.)
  26. Goldstein, Hilary (2009-12-03). «Call of Duty Classic Review – PlayStation 3 Review». IGN. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-04.  (англ.)
  27. Goldstein, Hilary (2009-12-03). «Call of Duty Classiac Review – Xbox 360 Review» (англійською). IGN. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-04. 
  28. Price, Tom (2009-12-01). «Call of Duty Classic Review (Xbox 360)». Team Xbox. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-04.  (англ.)
  29. «Call of Duty for N-Gage». GameSpot. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-04.  (англ.)
  30. «Call of Duty for PC». GameRankings. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-04.  (англ.)
  31. «Call of Duty Classic for PlayStation 3». GameRankings. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-04.  (англ.)
  32. «Call of Duty Classic for Xbox 360». GameRankings. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-04.  (англ.)
  33. «Call of Duty for PC Reviews, Ratings, Credits, and More at Metacritic». Metacritic.com. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2011-10-27. 
  34. «Call of Duty Classic for PlayStation Network Reviews, Ratings, Credits, and More at Metacritic». Metacritic.com. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2011-10-27. 
  35. «Call of Duty Classic for Xbox Live Arcade Reviews, Ratings, Credits, and More at Metacritic». Metacritic.com. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2011-10-27. 
  36. «Call of Duty – Deszcze nagród». GRY-OnLine. 2004-03-10. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-12-08.  (пол.)
  37. Thorsen, Tor (22 січня 2004). «Weekly NPD PC game sales chart: January 4-10». GameSpot. Процитовано 8 грудня 2010.  (англ.)

Посилання[ред.ред. код]