Campylobacter

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Campylobacter
мікрофотографія C. fetus за допомогою СЕМ
мікрофотографія C. fetus за допомогою СЕМ
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Proteobacteria
Клас: Epsilon Proteobacteria
Ряд: Campylobacterales
Родина: Campylobacteraceae
Рід: Campylobacter
Sebald and Véron 1963
Види

Campylobacter — рід грам-негативних бактерій. Рухомі, з одним або двома полярними джгутиками, ці організми мають частково скривлену паличкоподібну форму та позитивні на оксидазу. Як мінімум декілька видів Campylobacterпатогени людини, найзагальніші — C. jejuni і C. coli [1]. C. fetus — часта причина мимовільних абортів рогатої худоби й овець, так само як і опортуністичні патогени людини.

Геноми кількох видів Campylobacter були секвентировані, щоб надати можливість вивчати їх механізми патогенності [2].

Патогенез[ред.ред. код]

Інфекція видами Campylobacter — одна з найзагальніших причин бактеріального гастроентериту людини [3]. У США 15 з кожних 100 тис. чоловік щороку діагностуються з інфекціями кампілобактеріозу, при цьому багато випадків залишаються незареєстрованими, тому до 0,5 % всього населення, можливо, щорічно несвідомо заражається бактеріями Campylobacter. Діарея, судоми, черевний біль і лихоманка розвиваються в межах 2-5 днів після проникнення хвороботворної інфекції Campylobacter і в більшості людей хвороба розвивається протягом 7-10 днів. Інфекція іноді може бути смертельною, і деякі (менш ніж 1 в 1000 випадках) індивідууми розвивають синдром Джілліан-Барре, при якому пошкоджуються нерви, що ведуть від спинного і головного мозку до решти частин тіла, іноді назавжди.

Кампілобактеріоз зазвичай викликається C. jejuni, спіралевидною бактерією, яку зазвичай знаходять в рогатій худобі, свинях і птахах, де вона не хвороботворна. Але хвороба може викликатися C. coli (також знаходиться в рогатій худобі, свинях і птахах), C. upsaliensis (знаходиться в котах і собаках) і C. lari (знаходиться в морських птахах). Хвороботворні бактерії частіше за все добираються до людей через заражені харчові продукти, часто недосмажені або невірно приготовлені, забруднену питну воду або контакт із зараженою домашньою птицею та тваринами [4].

Представники Campylobacter містять два тандемно розташовані гени флажедіну для руху flaA і flaB. Ці гени піддаються інтергенетичним рекомбінаціям, сприяючи розвитку вірулентності.

Лікування[ред.ред. код]

Інфекції людини, викликані Campylobacter, зазвичай лікуються симтоматично, підтримкою гідрації організму й заміною втрачених солей. Еритроміцин може використовуватися для лікування дітей, а тетрациклін — для дорослих. Треметопрім-сульфатоксазол і ампіцилін неефективні проти Campylobacter.

Заражені птахи лікуються енрофлоксацином і сарафлоксацином, часто ці препарати застосовуються масово для всіх птахів у стаї для знищення очагів інфекції. FDA розглядає заборону цієї практики, тому що вона часто не знищує всі бактерії Campylobacter, але призводить до виникнення бактерій, стійких до антибіотиків класу флюорохінолу.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Ryan KJ; Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. ISBN 0-8385-8529-9. 
  2. Fouts DE et al. Major structural differences and novel potential virulence mechanisms from the genomes of multiple Campylobacter species // PLoS Biol, 3 (2005) (1) С. e15.
  3. Moore JE, et al. Campylobacter // Vet Res, 36 (2005) (3) С. 351-82. — PMID 15845230.
  4. Saenz Y, Zarazaga M, Lantero M, Gastanares MJ, Baquero F, Torres C Antibiotic resistance in Campylobacter strains isolated from animals, foods, and humans in Spain in 1997-1998 // Antimicrob Agents Chemother, 44 (2000) (2) С. 267-71. — PMID 10639348 fulltext.

Ресурси Інтернет[ред.ред. код]