Char 2C

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
опис

Char 2C «Ельзас»

Char 2C
Загальні дані
класифікація надважкий танк
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник Франція Франція
роки виробництва 19171921
кількість виробів, од. 10
роки експлуатації 19211940
основні країни-оператори Франція Франція
Основні параметри
бойова маса, т 68
екіпаж, чол. 12
довжина, мм 10270
ширина, мм 3000
висота, мм 4090
Броня
тип броні сталева катана
  лоб корпусу, мм/град. 45
  борт корпусу, мм/град. 30
  корма корпусу, мм/град. 25
  дах корпусу, мм/град. 10
  днище, мм/град. 15—18
Озброєння
калібр, марка та тип гармати 75-мм танкова гармата APX 1897
кулемети 4 × 8-мм
потужність двигуна, к.с. (кВт) 2 × 250
швидкість по шосе, км/год. 15
запас ходу по шосе, км 150
питома потужність, к.с./т 9,5

Char 2C (фр. Танк 2C, у ряді джерел позначається, як FCM 2C) — французький надважкий танк. Розроблений під час Першої світової війни, однак у військових діях участі не брав. Char 2C — найбільший за метричними розмірами з усіх танків, які коли-небудь приймалися на озброєння у світі, і другий за величиною з коли-небудь побудованих (поступається лише російському Цар-танку на колісному шасі). Танк перебував на озброєнні армії Франції аж до Другої світової війни, але як і близький до нього радянський важкий танк Т-35, не був ефективний в якійсь із передбачуваних танкам такого класу ролей (за винятком психологічного впливу на моральний стан військ противника).

Історія[ред.ред. код]

2C можна вважати родоначальником «сухопутних дредноутів». Розробка його почалася 1917 року, і вже 1919 року передбачалося випустити 300 одиниць, однак у зв'язку із закінченням військових дій виробництво було різко згорнуто. У результаті до 1923 року виготовили всього 10 танків типу 2C. Озброєння складалося з 75-мм гармати та декількох кулеметів що розміщувалося в двох баштах (гарматної спереду та кулеметної ззаду) та бортових амбразурах. Будучи за мірками 1917 достатньо прогресивною машиною, до початку тридцятих танк вже повністю застарів як морально, так і технічно. Тут і невдале розташування двох башт в одному ярусі, виключало круговий обстріл, і величезні розміри машини, і низька прохідність та надійність.

Модифікації[ред.ред. код]

У 1926 танк, який пізніше назвали «Champagne», був модифікований та отримав нове позначення «Char 2C біс». Нова версія була озброєна гаубицею 155 мм, відмовилися в ній і від передніх кулеметів. У цій конфігурації вага досягнула 74 тон. Модифікація ця була лише тимчасовою і в тому ж році «Champagne» був повернений до початкової конфігурації.

Танк № 97 (Лоррейн) в 1939 р. був екранований. Лобова броня була доведена до 90 мм, а бічна до 35 мм, внаслідок чого вага зросла до 75 тон, що є непобитим рекордом серед танків, прийнятих на озброєння. Для порівняння, бойова маса Тигра II становила 69,8 т.

Власні імена танків Char 2C[ред.ред. код]

«Шампань» після захоплення німецькими військами на заході Франції, літо 1940
«Лотарингія» влітку 1940
  1. № 90 Poitou (Пуату)
  2. № 91 Provence (Прованс)
  3. № 92 Picardie (Пікардія)
  4. № 93 Alsace (Ельзас)
  5. № 94 Bretagne (Бретань)
  6. № 95 Touraine (Турень)
  7. № 96 Anjou (Анжу)
  8. № 97 Normandie (Нормандія), з 1939 Lorraine (Лотарингія)
  9. № 98 Berry (Беррі)
  10. № 99 Champagne (Шампань)

Служба та бойове застосування[ред.ред. код]

На озброєнні французької армії танки 2C стояли аж до окупації Франції 1940 року. У військах кожний танк, подібно кораблю, мав власне ім'я (машини називали на честь провінцій Франції). Після прориву німецькими військами лінії фронту 1940 року, ешелон з цими танками був відправлений у тил, але по дорозі виявився відрізаний від цілі підривом тунелю. 15 червня 1940 року танки були підірвані щоб уникнути потрапляння їх до рук ворога.

За іншою версією, танки були знищені штурмовиками люфтваффе прямо на залізничних платформах через кілька годин після підписання капітуляції Франції.

Посилання[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]