Chlamydophila psittaci

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Chlamydophila psittaci
C. psittaci в зразку мозку миші, мічення флюоресцентними антитілами
C. psittaci в зразку мозку миші, мічення флюоресцентними антитілами
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Chlamydiae
Ряд: Chlamydiales
Родина: Chlamydiaceae
Рід: Chlamydophila
Вид: C. psittaci
Біноміальна назва
Chlamydophila psittaci
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 83554

Chlamydophila psittaci — вид бактерій, внутріклітинний паразит, що викликає ендемічний пташиний хламідіоз, епізоотії якого також трапляються у ссавців, та орнітоз (пситакоз) у людини. Chlamydophila psittaci передається між птахами або від птахів до ссавців дихальним шляхом, при контакті або споживанні зараженої їжі. Хвороба у всіх тварин починається з симптомів, що нагадують грип, та швидко переходить у пневмонію, небезпечну для життя. Багато штамів знаходяться в тілі птахів у сплячому вигляді та можуть активуватися стресом, в результаті птахи є добрим вектором для збудника захворювання, через те що вони дуже рухомі, широко розповсюджені та мають доступ до інфікованих тварин багатьох типів.

Chlamydophila psittaci раніше класифікувався як Chlamydia psittaci, так саме як і кілька інших, характерніших інфекціями ссавців, штамів, що були перенесені до видів Chlamydophila abortus, Chlamydophila felis і Chlamydophila caviae.

C. psittaci може проявлятися по-різному в тілі птахів, зокрема без зовнішніх прояв взагалі або у вигляді гострого або хронічного захворювання з періодичним линянням. Ця бактерія вражає епітеліальні клітини слизової оболонки та макрофаги дихальної системи. Згодом в організмі розвивається сепсис і бактерія локалізується в епітеліальних клітинах та мактофагах більшості органів, кон'юнктиві та травному тракті, часто також передається з яйцями. У випадку сплячого існування бактерії, стрес часто приводить до розвитку згаданих симптомів, що зазвичай приводить до смерті птаха. Різні штами C. psittaci поібні один до одного за вірулентністю, однаково добре ростуть в культурі, належать до 8 відомих сероварів, а їх гени 16S рРНК відрізняються не більш ніж на 0,8 %. Всі вони здатні переватися до людини. Багато штамів C. psittaci можуть заражатися бактеріофагами.

C. psittaci серовару A ендемічний серед папугоподібних птахів (звідти назва бактерії — від лат. psittacinus — «папуга») та викликає спорадичні інфекції людини, інших ссавців та черепах. Серовар B ендемічний серед голубоподібних, може заражати інших птахів (зокрема був виділений з індички) та ссавців, викликаючи аборти у великої рогатої худоби. Серовари C і D знайдені у різних видів птахів та є професійною інфекцією робітників боєн та пташиних ферм. Серовар E (зокрема ізоляти Cal-10, MP і MN) був отриманий від дуже великого числа видів птахів по всьому світу, хоча специфічний резурвуар не був ідентифікований, незважаючи на епідемію серед людей в 1920—1930-тих роках. Серовари M56 і WC були ізольовани під час епідемій серед людей.

Бактерія Це незавершена стаття з бактеріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.