Зелені сірчані бактерії
| Chlorobiaceae | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Chlorobium tepidum
|
||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
Chlorobiaceae або зелені сірчані бактерії — родина облігатно аеробних фотоавтотрофних бактерій. Вони найблтжчі за походженням до типу Bacteroidetes, проте достатньо відмінні, і, таким чином, класифікуються до окремого типу[1].
Зелені сірчані бактерії нерухомі (за виключенням Chloroherpeton thalassium, який може проявляти бактеріальне ковзання)[1] та мають форму сфер, паличок та спіралей. Фотосинтез відбувається із використанням бактеріохлорофілу (BChl) c, d або e, на додаток до BChl a і хлорофілу a[1]. Ці бактерії використовують сульфідні іони, водень або іони заліза як донора електронів, цей процес відбувається за допомогою реакціонного центру I типу і комплексу Фенни-Метьюса-Ольсона. Елементарна сірка, що відкладається за межами клітинної стінки, може бути ще більше окислена. На відміну від них, фотосинтез рослин використовує воду як донора електронів та призводить до утворення кисню[1].
Chlorobium tepidum використовується як модельний організм цієї групи. Нині секвеновані геноми десяти представників групи, що дуже багато для різноманітності родини. Ці геноми мають розміри у 2-3 Mbp та кодують 1750—2800 генів, 1400—1500 яких загальні для всіх штамів. У цих бактерій відсутні двокомпонентні гістидинові-кінази та регулятори відповіді, що пропонує обмежену фенотипічну пластичність. Незначна залежність цих бактерій від транспортерів органічнних речовин і факторів транскрипції також указує на адаптованість цих організмів до вузької екологічної ніши з обмеженими джерелами енергії, подібно до ціанобактерій Prochlorococcus і Synechococcus[1].
Види зелених сірчаних бактерій були знайдені в воді біля гідротермальних джерел біля тихоокеанського узбережжя Мексики на глибіні до 2 500 м. На цій глибіні, куди не досягає сонячне світло, бактерії, позначені GSB1, живуть за рахунок сяйва гідротермального джерела[2]
[ред.] Посилання
- ↑ а б в г д D.A. Bryant & N.-U. Frigaard. Prokaryotic photosynthesis and phototrophy illuminated// Trends Microbiol.. — 14. — (Nov 2006) (11): 488. DOI:10.1016/j.tim.2006.09.001.
- ↑ Beatty JT, Overmann J, Lince MT, Manske AK, Lang AS, Blankenship RE, Van Dover CL, Martinson TA, Plumley FG.. An obligately photosynthetic bacterial anaerobe from a deep-sea hydrothermal vent// Proc. Natl Acad. Sci. USA. — 102. — (2005) (26): 9306-10. PMID .
- «The Family Chlorobiaceae». The Prokaryotes. http://141.150.157.117:8080/prokPUB/chaprender/jsp/showchap.jsp?chapnum=323. Процитовано July 5 2005.
