Цитрус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Citrus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цитрус
Період існування: 8–0 млн р. т. тортон — наш час
Цитрон (Citrus medica) — типовий вид
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Рутові (Rutaceae)
Підтриба: Citrinae
Рід: Цитрус (Citrus)
L.
Види

Див. текст

Вікісховище: Citrus

Цитрус[1][2] (лат. Citrus) — рід вічнозелених рослин родини рутових (Rutaceae), єдиний рід триби цитрусових (Citreae).

Значення у сільському господарстві[ред. | ред. код]

Серед численних плодових рослин цитрусові користуються особливою популярністю. Плоди мандаринів, апельсинів, лимонів, цитронів, грейпфрутів відрізняються високими поживними, лікувальними та дієтичними властивостями. Вони служать сировиною для отримання чудових соків, компотів, цукатів і варення, цінних ефірних олій і різних есенцій, що широко використовуються в харчовій, кондитерській і парфумерній промисловості. Плоди цитрусових багаті глюкозою, сахарозою, фруктозою (загальний вміст цукрів варіює від 6,34 % у лимона до 7,02 % у мандарина) і різноманітними вітамінами (З, D, А, В1, В2, РР) і провітамінами (А, Е). Так, за вмістом вітаміну С плоди цитрусових значно перевершують плоди інших культур: у плодах апельсина, мандарина, лимона і грейпфрута міститься відповідно 66, 25-40, 52-60 і 38-41 мг%, аскорбінової кислоти, в плодах яблуні (сорт Антонівка) — 33, в груші — 3-10, у вишні — 15, в сливі — 4-7 у винограді — 2-3 мг%/.

У несприятливі в метеорологічному відношенні роки кількість вітаміну С в плодах цитрусових різко знижується. Окрім споживання у свіжому або переробленому вигляді, цитрусові плоди широко використовуються в медицині при різних захворюваннях. За даними Г. А. Алавидзе (1960), у давньогрузинській медичній літературі XI—XVI ст. часто згадується про медичні настоянки, що виготовляються з плодів і листя цитрусових. Характерно, що при тривалому зберіганні й переробці плодів вміст вітамінів у них не змінюється.

Грейпфрут

Походження[ред. | ред. код]

Батьківщиною цитрусових вважають Індію і Китай, звідки вони потрапили до Ірану, Сирії та Єгипту. У країнах Середземномор'я введені в культуру в XI ст., а в XIV ст. стали широко культивуватися. На початку XVI ст. цитрусові набули поширення в Америці, особливо в Каліфорнії та Флориді.

Плантація мандаринів, Мальорка

Квітки та листя цитрусових містять цінні ефірні олії та глікозиди. У плодах грейпфрута виявлені нероль і птигрен, гесперидин і халкон, в кислому апельсині — нарингін і сударатамарин. До особливостей цитрусових відноситься їх довговічність — середня тривалість їх життя більш як 100 років, хоча відомі випадки значно довшого існування. К. Иліяшик повідомляє про помаранчеве дерево віком понад 600 років, що росте в Римі.

Етимологія[ред. | ред. код]

Загальна назва походить з латинської мови, де вона вказувала на рослину, яку зараз відомо як цитрон (C. medica), або хвойне дерево (Thuja). Вона пов'язана з давньогрецьким словом для кедра — κέδρος (kédros). Це може бути пов'язано зі сприйняттям схожості запаху листя та плодів цитрусових з запахом кедра.[3] Всі разом цитрусові плоди та рослини також відомі як agrumes (буквально «кислі плоди») — запозичення з романських мов.

Вирощування[ред. | ред. код]

Плоди цитрусових відрізняються довготривалим зберіганням і добре транспортуються. При відповідних температурах вони можуть зберігатися до врожаю наступного року.

За останнє сторіччя у світовому сільськогосподарському садівництві цитрусові насадження зайняли перше місце, і зараз немає жодної тропічної або субтропічної країни, що не має цитрусових плантацій.

Виробництво цитрусових плодів на земній кулі в наш час[коли?] стоїть на другому місці після винограду. Тільки за останні 20 років збір плодів цитрусових збільшився з 22 до 48 млн т, причому 80 % цієї кількості припадає на частку апельсинів, мандаринів і танжеринів, а інше — на частку цитронів, грейпфрутів і лимонів. В середньому за 15-16 років приріст виробництва апельсинів склав 5,1 %, мандаринів — 7,5, лимонів — 4,7, грейпфрутів — 4,3 %.

Вирощують цитрусові в Європі, Азії, Африці, Америці і Австралії — всього в 75 країнах світу, об'єднаних у три великі групи: країни Північної і Центральної Америки, Середземноморські країни та інші країни (Африка, Азія, Південна Америка, Океанія). У першій групі найбільшим виробником цитрусових, особливо апельсинів і грейпфрутів, є США — 30 %, в другій групі — Італія, Іспанія, Португалія, Марокко, Алжир, Єгипет, Югославія, Греція, Ізраїль, що забезпечують 25-28 % світового виробництва цитрусових, в основному апельсинів, лимонів, грейпфрутів і цитронів. За виробництвом цитронів перше місце у світі займає Італія. На частку країн третьої групи припадає близько 40 % світового виробництва цитрусових. Основними їх виробниками є Японія, Індія, Бразилія. У боротьбі зі шкідниками цитрусових важливий внесок зроблений українським ентомологом М. А. Теленгою.

Мандарини

З країн колишнього СРСР основною зоною промислового обробітку цитрусових є Грузія. За історичними відомостями цитрусові були відомі в Грузії ще в XII ст., коли, за описом академіка Н. Н. Кецховелі, війська цариці Тамари, розгромивши султана Нукаредіна, захопили оригінал арабської «Книги лікаря», де згадувалося про плоди цитрусових — туринджії (помпельмус). Відомі факти і ранішого використання цитрусових. П. М. Жуковський (1964) повідомляє, що ще в XI ст. знаменитий узбецький лікар Авіценна виготовляв ліки в суміші з соком кислого апельсина.

Історія вирощування на території України[ред. | ред. код]

В Україні промислове вирощування цитрусових не розвинене, але перероблення цитрусових плодів на соки та дитяче харчування існує майже на усіх підприємствах харчової промисловості, які виробляють вказані продукти.

В Закарпатті та Криму можна вирощувати перспективні гібриди Citrus trifoliata та Citrus cavaleriei з їстівними або напівїстівними плодами.[4]

Список представників роду[ред. | ред. код]

Рід цитрусових до початку вирощування людиною включав такі види:

Гібриди та сорти[ред. | ред. код]

Сортування за походженням. Оскільки кожен є продуктом (принаймні) двох батьківських видів, то вони перераховані кілька разів.

На основі Citrus maxima
На основі Citrus medica
На основі Citrus reticulata
Невизначена база

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]


  1. Цитрус // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Citrus L. // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Spiegel-Roy, Pinchas; Eliezer E. Goldschmidt (1996). Biology of Citrus. Cambridge University Press. с. 4. ISBN 978-0-521-33321-4. [недоступне посилання з 01.02.2023]
  4. Морозостійкі цитрусові. Вікіпедія (укр.). 14 січня 2024. Процитовано 14 січня 2024.