Coandă-1910

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Coandă 1910
Coandă 1910
Coandă 1910
Тип експериментальний літак
Головний конструктор Анрі Коанда
Перший політ 16 грудня 1910 рік
Статус розбився
Одиниць вироблено 1
Повноформатна копія літака Coandă 1910 у Національному військовому музеї (рум. Muzeul Militar Naţional) в Бухаресті

Coandă 1910 — перший у світі літак на реактивній тязі.

Створений у 1910 році румунським авіаконструктором Анрі Коандою (англ. Henri Coanda, Генрі Коанда, Анрі Коанде) в майстерні Джованні Капроне.

Історія створення та випробування[ред.ред. код]

Літак Коанди був як на той час дуже передовим у технічному плані і багато технічних рішень, що були використані в його конструкції застосовувались вперше. Крила літака були побудовані із сталевих труб, в той час як створені конструкції використовували виключно деревину. Крила були оснащені оригінальними закрилками і мали закруглені кінці для зменшення ризику звалювання через зрив потоку з крила. Верхнє крило було набагато ширшим і довшим за нижнє, і було висунене вперед відносно нижнього крила, тим самим знижуючи опір і покращуючи пілотажні властивості літака. Таке розташування крил, пізніше назване sesquiplane (півтораплан як різновид конструкції біплана), знову «винайшли» через декілька років і воно знайшло застосування в багатьох конструкціях літаків Першої світової війни і використовувалось аж до 30-х років XX століття.

Особливість конструкції реактивного двигуна Coandă 1910: турбінний компресор з приводом від 4-циліндрового 50-сильного бензинового двигуна Clerget, нагнітав повітря у дві камери згоряння, що розташовувались по боках фюзеляжу, у яких повітря змішувалось з паливом, де відбувалось згоряння. Продукти згоряння, виходячи з камер, утворювали реактивну тягу 2,2 кН (для порівняння, створений через 30 років Heinkel He 178 мав двигун з тягою близько 4,4 кН). Коанда запатентував цю технологію у Франції в 1910 році і у Великобританії і Швейцарії у 1911році[1][2].

Апарат здійснив свій перший і останній політ 16 грудня 1910 року на летовищі в Іссі-ле-Муліно, при величезному скупченні публіки (раніше у цьому ж році Коанда продемонстрував свій винахід на Паризькому авіасалоні). За штурвалом перебував сам конструктор. Він не планував здійснювати політ, лише хотів випробувати роботу двигуна але по кількох хвилинах руху по колу на землі конструктор забагато відкрив подачу повітря у двигун і літак несподівано піднявся у повітря. Для захисту хвоста від вихлопу двигуна Коанда застосував заокруглені дефлектори. У польоті дефлектори відхилили полум'я з двигуна на хвіст літака. Хвостове оперення загорілось і літак, що втратив керування через декілька секунд після злету врізався у землю. На щастя для пілота, він не був прив'язаний ременями безпеки, і в момент удару об землю був викинутий з кабіни.

Допускають, що Коанда тоді вперше звернув увагу на явище, назване у подальшому «ефектом Коанда»[3][4]. Сучасне використання в авіації цього ефекту можна спостерігати в таких літаках як Ан-72, експериментальних конструкціях літаків Boeing YC-14, McDonnell Douglas YC-15 тощо та у системах NOTAR для компенсації реактивного моменту від несного гвинта та керування гелікоптером.

Дослідна конструкція Coandă-1910 вважається одним з попередників реактивної авіації. Подальший розвиток проект отримав тільки через майже 30 років у Німеччині, при розробці реактивного літака Heinkel He 178.

Технічні характеристики[ред.ред. код]

За даними з проспекту-брошури Коанди[5] літак мав наступні параметри:

  • Довжина: 12,5 м (41 футів)
  • Розмах крил: 10,3 м (33 фути 10 дюймів)
  • Площа крил: 32 м² (350 кв.футів)
  • Повна маса: 420 кг
  • Привод: 1 × 4-циліндровий, рядний, з водяним охолодженням, потужністю 37 кВт (50 к.с.) при 1000 об/хв, що приводив у дію турбокомпресор з тягою 0,18 кН.

Примітки[ред.ред. код]

  1. British Patent #GB19112740 (A)
  2. Swiss Patent CH58232 (A)
  3. Смирнов Г. Забытый эффект аэродинамики // Техника молодежи, № 1, 1967, — C.12 (рос.)
  4. Андреев И. «Гадкие утята»// Техника молодежи, № 3, 1976, — C.48
  5. Coanda, Henri Seuls Aeroplanes sans helices avec turbo-propulseur. Aeroplanes Coanda. p. 1. (фр.)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]