Коридорас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Corydoras)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коридорас
Час існування: пізній палеоцен - наш час
Corydoras semiaquilus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Сомоподібні (Siluriformes)
Родина: Панцирні соми (Callichthyidae)
Підродина: Corydoradinae
Триба: Corydoradini
Hoedeman, 1952
Рід: Коридорас (Corydoras)
Lacepède, 1803
Різноманіття
Понад 150 видів
Типовий вид
Corydoras geoffroy
Lacepède, 1803
Синоніми
*Brochis (contested by some; see text)
Cope, 1871
  • Cordorinus
    Rafinesque, 1815
  • Hoplisoma
    Swainson, 1838
  • Chaenothorax
    Cope, 1878
  • Gastrodermus
    Cope, 1878
  • Osteogaster
    Cope, 1894
  • Microcorydoras
    Myers, 1953
Посилання
Вікісховище: Corydoras
Віківиди: Corydoras
EOL: 46581911
ITIS: 164282
NCBI: 36707
Fossilworks: 83792

Коридорас (Corydoras) — рід сомоподібних риб родини панцирних сомів (Callichthyidae).

Опис[ред. | ред. код]

Види роду Corydoras дають широке розмаїття форм тіла і забарвлення. Це дрібні риби, від 25 до 120 міліметрів. Усі види роду коридорас мають відносно коротке тіло з опуклою спинкою. По усьому тілу йдуть два ряди кісткових пластин, що перекриваються, які власне і дали назву родині (російською родина називається панцирні соми). Рот нижній, пристосований для захоплення їжі з дна і викопування смачних черв'яків. Орієнтуватися в каламутній воді коридорасам допомагають три пари маленьких вусиків. Ще одна цікава особливість коридорасів — вони подібно до лабіринтових уміють дихати повітрям. Правда коридораси розв'язали цю проблему з властивим усім сомам талантом і винахідливістю — вони просто ковтають бульбашку повітря і засвоюють з неї кисень в товстій кишці. Завдяки такому типу дихання коридораси з легкістю переносять сезонні пересихання водойм, багато дослідників відмічають, що зграї коридорасів, що годуються, можуть виповзати на мулке мілководдя з мінімумом води, так що спинки залишаються на повітрі.

Поширення[ред. | ред. код]

Види Corydoras як правило, мають більш обмежені області ендемізму, ніж інші калліхтіди, але ареал всього роду майже дорівнює площі розподілу родини, за винятком Панами, де представників Corydoras немає. Поширюються на схід від Анд до Атлантичного узбережжя, від Тринідаду до Ріо-де-ла-Плата в північній Аргентині. Мешкають в різних середовищах.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

У природі вони мешкають в дуже м'якій (загальна жорсткість зазвичай близька до нуля) і слабокислій воді (рН=6-6.5), у багатьох випадках в «чорній воді» — воді перенасиченій продуктами гниття опалого листя і усіляких корчів. «Чорна вода» характеризується підвищеним вмістом дубильних речовин і гумінових кислот і має сильний антибактеріальний ефект. Ґрунт м'який, найчастіше мулкий, або з дрібного піску. Багато затінених листям дерев ділянок, а також корчів, під якими сомики можуть знаходити собі укриття. Температура варіюється в межах від 22 до 26, хоча деякі південніші види переносять досить низькі температури.

Розмноження[ред. | ред. код]

Розмноження у усіх коридорасів проходить за схожою схемою і відрізняється оригінальністю. Нерест зазвичай груповий — одна самиця нереститься одночасно з декількома самцями. Спочатку самці активно ганяють самицю, потім вона підпливає до одного з самців і набирає в рот його молочка. В цей же час у самиці зрушуються черевні плавники і в «мішечок», що утворився, відкладається декілька ікринок. З ікринками в плавниках і молочками у роті самиця вирушає шукати місце, на яке вона відкладе ікру. Вибравши відповідну ділянку (у акваріумі таким нерідко буває скло) самиця очищає його і попутно змащує молочками. А потім клеїть на це місце ікринки.[1]

Спосіб унікальний і забезпечує дуже високу ефективність — відсоток незапліднених ікринок украй малий. За один раз ікри відкладається зовсім не багато — штук 5-6, рідко більше (це залежить від виду). Потім усе повторюється, знову самиця вибирає самця, знову набирає в рот молочка і знову підшукує містечко для ікри. Після відкладання ікри коридораси ніяких батьківських почуттів не проявляють, а деякі особливо несвідомі самці можуть в процесі ікрометання і поласувати свіжою ікрою.

Види[ред. | ред. код]

В роді описані 156 видів:[2]
Сучасні види

Викопний вид

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Коридораси-розмноження і видове розмаїття. Архів оригіналу за 30 червня 2020.
  2. ↑ Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2012). Види роду Corydoras на FishBase. Версія за October 2012 року.
  3. ↑ Knaack, Joachim (2007). Beiträge zur Kenntnis der Callichthyidae (Teleostei: Siluriformes). III. Corydoras longipinnis sp. n. – ein neuer Panzerwels aus dem río Dulce in Argentinien (Teleostei: Siluriformes: Callichthyidae). [Contributions to the Knowledge of Callichthyidae. III. Corydoras longipinnis sp. n. – a new Callichtyid fish from the río Dulce, Argentina (Teleostei: Siluriformes: Callichthyidae)] (PDF). Vertebrate Zoology (german) . 57: 35—55. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2010. Процитовано 2010-March-11.


Це незавершена стаття про Сомоподібних.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коридорас&oldid=40682960