Cryptoprocta ferox

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фоса
Cryptoprocta ferox.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feloidea)
Родина: Фаланукові (Eupleridae)
Рід: Cryptoprocta
Bennett, 1833
Вид: Фоса
Біноміальна назва
Cryptoprocta ferox
Bennett, 1833
поширення фоси(Cryptoprocta ferox)
поширення фоси
(Cryptoprocta ferox)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cryptoprocta ferox
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 94188
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cryptoprocta ferox
Fossilworks: 232151
Cryptoprocta ferox

Фоса (Cryptoprocta ferox) — вид котовидих родини Фаланукові, що широко зустрічаються у не сильно порушених лісах Мадагаскару; на очищеному від лісу центральному плато відсутній. Діапазон проживання за висотою від рівня моря до 2600 м на гірському масиві Андрінгітра.[1]

Морфологія[ред.ред. код]

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 700—800 мм, довжина хвоста: 650—700 мм, довжина задньої ступні: 120—128 мм, вага: 7—12 кг. Розмір тіла збільшується зі сходу на південний-захід, самці трохи більші за самиць.

Опис. Червонувато-коричневе хутро поєднується з сіруватим на спині; низ майже бежевий, і хвіст блідіший ніж боки; ні візерунків, ні плям немає. Хутро новонароджених сіре чи близьке до білого, але забарвлення дорослих особин досягається за 6 місяців. Шерсть відносно коротка, пряма і густа. [2]

Генетика[ред.ред. код]

Каріотип 2n=42.[2]

Поведінка[ред.ред. код]

Веде в основному поодинокий спосіб життя. Активна фоса головним чином на світанку й уночі з піком активності у години перед світанком, але є спостереження тварини й серед дня. Внутрішньовидова комунікація складається з довгоживучими мітками запахом, що характерна для обох статей, кількох акустичних сигналів (вигук загрози, нявкання самиці під час злягання, муркотіння), і візуальні сигнали (вираз обличчя і всього тіла). Легко вилазять на дерева і стрибають. Передні лапи використовуються для захоплення і притискання жертви до землі.[2]

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Парування відбувається у вересні або жовтні, пологи — у грудні або січні, період вагітності близько 90 днів. Від двох до чотирьох малюків народжується у прихованому місці, наприклад, печері або під деревом. Кожен новонароджений важить близько 100 г (або менше) з хутром, але беззубий і сліпий. Спостереження в зоопарках показують повільний розвиток. Очі відкриваються через 2—3 тижні. Молодь вперше покидає схованку в 4,5 місяці, коли відбувається відлучення від молока. У 20-місячному віці з'являються постійні зуби. Початок статевої зрілості припадає на 3-річний вік. У неволі можуть жити 20 років.[2]

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Серйозною загрозою для цього виду є втрата й фрагментація лісових місць проживання, в значній мірі обумовленій перетворенням лісових масивів на сільськогосподарські землі та пасовища і вибіркові вирубки лісу. Також фоса полює на свійську птицю, а отже її вбивають місцеві жителі як шкідника. Ще однією загрозою є полювання, у тому числі колективне. Також відбувається конкуренція із здичавілими хижаками, такими як дикі собаки. Вид присутній на багатьох природоохоронних територіях, але в наш час[Коли?] не охороняється адекватно, відповідно до національного законодавства, так як існують конфлікти в рамках національного законодавства, як всередині нього, так і між законами місцевих спільнот. [1]

Джерела[ред.ред. код]

Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення

  1. а б Веб-сайт МСОП
  2. а б в г Michael Köhncke, Klaus Leonhardt Mammalian Species, N. 254. - American Society of Mammalogists, 1986.


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.